Випуск №40. Еталонна мразь ( з перекладом жестовою мовою)

16:26 02 лютий Київ, Україна

 
 

27 січня в Україні та світі відзначали Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам'ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Дата 27 січня обрана не випадково: саме в цей день в 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили в'язнів найвідомішого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенцима. На ранок 27 січня 1945 року в таборах Освенцим і Біркенау живими залишилося близько 7000 в'язнів. В Освенцимі було вбито понад мільйон ув'язнених. Загальна кількість винищених в таборах смерті євреїв оцінюється в шість мільйонів.

Офіційно визнано, що 6 мільйонів євреїв були вбиті протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою на території окупованої України. Як відомо, відразу після окупації України нацисти створили широку мережу гетто (найвідомішим було Львівське), а потім почали масово розстрілювати єврейське населення. Окупаційна влада всіляко намагалася стерти українську і єврейську ідентичність. Під час нацистського Голокосту планомірно знищували мільйони людей по всьому світу. В Україні він відрізнявся особливою жорстокістю: розстріли відбувалися поруч з населеними пунктами. Фактично, на очах місцевих жителів. Епіцентром знищення євреїв на мапі Голокосту стало урочище Бабин Яр - одне з найбільших масових місць розстрілів під час Другої світової війни.

Світова спільнота в цей день не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, а й говорить про прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть привести до цілеспрямованого насильства щодо окремої групи людей.

Голокост – трагічний історичний факт для всього світу. Але не для «науковців» з Росії…

На лекції, прочитаній нещодавно в Ленінградській області вчителям, професор СПбДЕУ і РАНГіДС (Російська академія народного господарства та державної служби при Президенті Російської Федерації (Президентська академія!!!) Матвєєв «викривав міф про Голокост». Полковник запасу, доктор наук В.В. Матвєєв 15 січня провів вебінар для педагогів Ленінградської області на тему: «Підготовка уроків пам'яті жертв Голокосту і воїнів Червоної Армії, визволителів Аушвіца». Протягом півтори години професор пояснював своїм слухачам, що «ніякого Голокосту не було, і що його придумали сіоністи».

 

Фабула - «заяви про 6 мільйонів убитих - це міф, знайдені в Аушвіці запаси газу використовувалися не для вбивств, а для дезінфекції, печі для спалювання не могли пропустити таку кількість жертв, про яку говорять при згадці Голокосту, газових камер не було». «Ми, як представники сфери освіти, повинні нести в маси правду», - підсумував так званий професор академії при Президенті Російської Федерації!!!

Треба сказати, що «аргументи» Матвєєва вперше використовували самі есесівці. Ув'язнений Освенцима С.Візенталь згадував, як сс-роттенфюрер Мерц запропонував йому уявити, що він вижив і став розповідати про все, що пережив у таборі. «- Ви б сказали правду? Добре. А знаєте, що було б потім, Візенталь? Він встав, подивився на мене і посміхнувся. - Вони б вам не повірили. Сказали б, що ви ненормальний. Може бути, навіть посадили б в божевільню. Як може хто-небудь повірити в цей кошмар, якщо не пройшов через нього сам?»

Зрозуміло, що Матвєєв сам не проходив через цей кошмар. На жаль… Таким «прохвесорам» не місце серед живих людей. Та справа навіть не у хворобливій маячні поодинокого «історичного генія». А в тому, що навіть після оприлюднення таких заяв Матвєєв продовжує працювати в Комісії по етиці СПбДЕУ. Тобто для російських керівників вищої освіти такі твердження та думки Матвєєва не є чимось протиприроднім!

А це вже біда! І, на жаль, Біда з великої літери для людства в цілому.