Навіщо росія затягує конфлікт із Україною: думка політологів

23:54 05 липня Київ, Україна

Очікуваний наступ російської армії на Донбасі зав'язнув, а російські війська готуються до оборони, окопуючись по всій лінії фронту. Війна затяглася і розпочався етап на виснаження. Як не дивно, але в деяких сенсах затяжний конфлікт буде вигідним для путіна.
 
18 червня Литва заблокувала транзит товарів, що підпадають під санкції, між Калінінградом та рештою росії, крок, який, як відразу ж заявила російська пропаганда, може бути провісником більш масштабної війни в Європі між агресором і НАТО.

Більшість пропагандистів стверджують, що дії Литви були не власною ініціативою Вільнюса, а результатом "антиросійської стратегії США", метою якої, на їхню думку, є "розширення та поглиблення фронту, перетворення його з локального конфлікту на регіональний". Відповідно до цього, мета війни - ослаблення росії, потім кремль повинен відреагувати: нездатність зробити це може дати Заходу можливість створити “враження безпорадності кремля та його нездатності відповісти на поточний виклик”.
Подібні теми викликають певні побоювання, оскільки аналогічні наративи активно використовували кремлівські пропагандисти напередодні повномасштабного вторгнення в Україну чотири місяці тому. Проте дії росії визначаються в основному не зовнішньополітичною обстановкою, а внутрішньополітичними потребами уряду, такими як підтримка рейтингу путіна, надання можливості його режиму утримувати владу. На цьому фоні російській владі вигідно посилення антизахідної риторики та ідея конфлікту з НАТО.

Ще у травні прокремлівський філософ Олександр Дугін стверджував, що "війна із Заходом пояснює і виправдовує все для російського народу" і створює "невичерпний ресурс" для продовження та легітимізації війни. Соціологічне опитування, проведене лояльними путінському режиму соціологами, підтверджує правоту Дугіна.

За їхніми висновками, "теза про те, що росія вступила в конфронтацію з усім Заходом, щоб змінити нинішній світопорядок, знаходить максимальну підтримку громадян і провокує патріотичні настрої". Автори опитування також підкреслюють, що, незважаючи на вимогу якнайшвидшого завершення “спеціальної військової операції”, яка існувала з перших днів війни, суспільство вже змінило свою думку і “ментально готове до тривалого протистояння”.

Згідно з останніми опитуваннями «Левада-центру», 77% опитаних підтримують війну проти України, а 73% вважають, що вона йде за планом. Таким чином, розширення війни в цей час зручне для путіна як ідеальний засіб змусити суспільство "консолідуватися навколо національного лідера", незважаючи на те, що санкції вже почали завдавати шкоди російській економіці.
 
"Патріотична мобілізація народу" допомагає кремлю вирішити низку проблем. Як зазначає соціолог Олексій Левінсон, російська влада розраховує, що на тлі можливого глобального протистояння населення погодиться “терпіти” і жити у злиднях, а ті, хто відмовляється терпіти такі поневіряння, переважно їдуть за кордон. Нинішній рівень життя більшості росіян настільки низький, що вони не відчувають наслідків санкцій, оскільки багато нині санкційних товарів вони раніше й так не могли собі дозволити. Однак із початком повномасштабної війни населенню дали ідеологічне виправдання своєї бідності.
 
Ще одним вигідним для кремля фактором є підтримка багатьма росіянами війни, хоча причини та цілі конфлікту зазвичай досі не зрозумілі та озвучуються офіційними особами та пропагандистами суперечливо. Навіть прокремлівські соціологи не приховують, що учасники згаданих вище фокус-груп не розуміли мети “спецоперації”. Проте вони вважають, що "операцію необхідно довести до кінця".

Серед переваг тривалої війни для кремля може бути спалах внутрішньоелітної боротьби, який зазвичай призводить до публічних закликів до репресій щодо економічних та фінансових чиновників у російському уряді. Прихильники силового блоку закликають до переходу економіки на “військові рейки” та критикують прихильників нинішньої економічної моделі, називаючи їх “західними лобістами та саботажниками, яких необхідно викоренити”.

Серед прагматичних цілей війни – колосальні перспективи корупції при відновленні зруйнованої інфраструктури в окупованих регіонах України. Ще у травні 2022 року прокремлівські експерти оцінили вартість відновлення Донбасу, частин Херсонської та Запорізької областей у 4,7 млрд доларів, які передбачається виділити із «Фонду національного добробуту». Враховуючи досвід російських чиновників у “боротьбі” з корупцією, важко припустити, яка частина цього фінансування досягне запланованої мети.

Очевидно, визнаючи ці перспективи вже у квітні 2022 року, державна пропаганда почала готувати населення до “довгої війни зі США та НАТО в Україні”. За словами Олексія Левінсона, кремлю більше не потрібно добиватися якихось конкретних цілей в Україні, оскільки країні завдано настільки масштабних збитків, що на відновлення підуть роки. Тим не менш, соціолог вважає, що кремль ще може досягти успіху у війні або поступово почне її завершувати.

Виходячи з перерахованих вище аргументів, можна припустити, що росія продовжуватиме мляву війну доти, доки рейтинг уряду залишається високим або поки не вичерпаються ресурси держави.
Щодо можливого військового зіткнення з НАТО, то навіть кремлівські соціологи попереджають, що росіяни хочуть уникнути прямої військової конфронтації із Заходом. Однак така ескалація можлива через поєднання двох потенційних факторів. Першим елементом буде різке падіння рейтингу путіна через погіршення соціально-економічної ситуації та/або військові поразки. Друга – відсутність адекватної відповіді Заходу на російську агресію. Однак саміт НАТО в Мадриді показав, що Захід налаштований серйозно і готовий дати відсіч за потреби.