"Слизька" позиція лукашенка на тлі війни в Україні

01:07 28 липня Київ, Україна

Лукашенко набув “світової слави” після виборів у серпні 2020 року, які у низці країн вважають фальсифікованими.

Неодноразово повідомлялося, що за його наказом, білоруські силовики жорстоко придушили протести в країні, і вся республіка поринула в вир тоталітарної диктатури, яка на той момент здавалася навіть сильнішою, ніж диктатура кремля.

Позиція лукашенка чітко дала зрозуміти, що його зближення з росією неминуче і незабаром білорусія втратить суверенітет. Однак деякі політологи зазначили, що після початку повномасштабного вторгнення в Україну позиція лукашенка стала дуже неоднозначною.

21 липня олександр лукашенко дав годинне інтерв'ю «Agence France-Presse». У ньому він значною мірою покладався на "а як щодо" - техніку відповіді на звинувачення або важке питання висування контробвинувачення. Так, білоруський диктатор порушив питання про "надмірну залежність Західної Європи від США" у відповідь на питання про зменшення свободи маневру у зовнішній політиці білорусії через її зростання залежності від росії. Так само згадка інтерв'юером російських військ біля рб була “парована” диктатором посиланням на іноземні війська, дислоковані у країнах Західної Європи.

Щонайменше половина інтерв'ю була присвячена війні в Україні. За словами лукашенка, "конфлікт повністю ініційований Заходом, який також відмовив Києву у дозволі на переговори з москвою". Він повторив свою стару думку про те, що "західні держави будь-якої миті можуть зупинити війну, посадивши Київ за стіл переговорів". На питання про те, чи залишаться на порядку денному під час переговорів Херсон, Донецьк і Луганськ, білоруський диктатор зауважив, що про ці міста можна було говорити ще в лютому-березні 2022 року, але зараз вони закриті.

Він зауважив, що "відсутність офіційного визнання окупованих росією територій як невіддільних частин російської федерації є необґрунтованою, оскільки білорусія визнала їх де-факто".

Незважаючи на явне повторення російської позиції у своїх відповідях, лукашенко все ж таки створює простір для маневрів на післявоєнне майбутнє. Його заяви, безперечно, вказують на підтримку росії, водночас він досі не віддав наказу про введення білоруських військ в Україну (принаймні на офіційному рівні).

Такі ж масштабні санкції, які запроваджено проти кремля, він, його оточення, а заразом і вся республіка білорусь не переживуть.

Захід значно рішучіше відріже і без того підсанкційну країну від світу через відсутність необхідних ресурсів, якими може маніпулювати путін, але не може мінський диктатор.

Більше того, лукашенко лише побічно натякнув на те, що захоплені російською армією українські території, особисто він, вважає анексованими росією назавжди. Природно, що всім зрозуміла позиція лукашенка у висловлюванні з приводу Херсона, Донецька та Луганська.

Українські політологи наголошують, що лукашенко говорив саме про повоєнний час. При цьому він не конкретизував, під чиїм прапором будуть на той момент області, а лише наголосив на своїй готовності допомогти у відновленні таких.
 
Лукашенко також не залишає надії на відновлення торгівлі з Європейським Союзом, згадавши в інтерв'ю свою значущість для майбутнього Франції.

«Безперечно, у своїх промовах він перебільшує важливість білорусії для ЄС. Проте таке “закидання вудки” демонструє його невпевненість у партнерстві з росією, починаючи від економічного, закінчуючи військовим. Тобто, незважаючи на ретрансляцію російської пропаганди, він по-справжньому не вірить у перемогу путіна у цій війні», - упевнені українські політологи.

З одного боку – лукашенко дозволяє розміщувати російські війська на підконтрольній йому території, чим посилює ізоляцію рб від Заходу, проте досі не наказав своїй армії вторгнутися в Україну. З іншого боку, лукашенко створює собі простір для маневрів, щоб у потрібний момент обрати бік переможця.