Путін купує Іран, думка експертів

23:09 23 липня Київ, Україна

21 липня, путін відвідав Іран, де зустрівся з президентом Ібрахімом Раїсі, духовним лідером аятолою Алі Хаменеї та лідером Туреччини Реджепом Ердоганом. У Білому домі прокоментували візит путіна до Тегерана як доказ світової ізоляції росії. Російські представники підкреслили, що "зустріч пройшла надпродуктивно". У той самий час, низка факторів дають зрозуміти, що союзу Тегерана, москви та Анкари не судилося збутися.

Опинившись під колосальною кількістю санкцій, росія стала вигнанцем у країнах Заходу. Водночас деякі країни не зреклися кремля і навіть підтримали у війні проти України. Однією з таких держав є Іран.

Ісламська республіка не один десяток років також перебуває під західними санкціями. «Путін, як і Раїсі, залишаються маргіналами, вигнанцями в цивілізованому світі, поряд з Кім Чен Ином. Не дивно, що вони намагаються триматись разом», - заявляють політичні аналітики.

«Путін вкотре зустрівся з духовним лідером Ірану аятолою Алі Хаменеї, який відкрито підтримав росію і, фактично, сказав путіну, що «якби ви не взяли ініціативу на себе, то інша сторона влаштувала б війну за власною ініціативою», - заявляють ЗМІ.

Також Хаменеї додав, що вся вина лежить на США. Частина його розмови з путіним, що залишилася поза протоколом, могла стосуватися постачання до росії іранських бойових безпілотників. Інформація про це з'явилася напередодні візиту російського диктатора до Ірану, проте як кремлем, так і Тегераном заперечувалася. «Підтвердження цього факту спричинило б нові геополітичні наслідки для обох країн», - заявили політологи.

Раїсі та путін уклали угоду на 40 млрд доларів, яка стосується розробки двох газових та шести нафтових родовищ. Іран є другою після росії країною у світі за запасами природного газу. Як монополіст на європейському ринку з постачання блакитного палива, енергетичний союз кремля з Тегераном ставить нові випробування для всього світу в боротьбі з їхнім впливом.

«Путінська росія, маючи накопичені фінанси, просто купує Іран, замість того, щоб покращувати і розвивати власну країну», - заявляють політологи.

Двосторонні переговори путіна та Ердогана стосувалися, зокрема, забезпечення безпечних морських коридорів щодо вивезення українського зерна із заблокованих портів Миколаєва та Одеси. Помічник глави рф Юрій Ушаков підтвердив, що "робота у цьому напрямі ведеться дуже активно". Можливо, на майбутній зустрічі у Стамбулі за участю України, ООН, Туреччини та рф можуть бути досягнуті угоди з цього питання.

На перший погляд здається, що спільна зустріч, а також двосторонні переговори путіна з кожним лідером знаменують собою створення нового союзу. Справді, Іран та росія перебувають під західними санкціями, мають спільного ворога в особі США, їхня економіка заснована на експорті енергоресурсів, а політичний устрій централізованої влади збігається. Ердоган, у свою чергу, є неоднозначним лідером, який перебуває на кордоні між демократичним та тоталітарним устроєм. До речі, Туреччина вже 23 роки залишається кандидатом у члени ЄС через своє небажання проводити необхідні реформи щодо прав людини і в Анкари регулярно виникають суперечки із західними колегами.

«Росія, Іран та Туреччина є суперниками у тих самих питаннях, які їх, нібито, об'єднують. Як уже говорилося, Тегеран залишається на другому місці у світі за доведеними запасами природного газу. А це означає, що Іран є головним конкурентом росії із продажу енергоресурсу. Така ж ситуація і з нафтою, за запасами якої ісламська республіка навіть випереджає рф. Колосальні запаси газу та нафти дають можливість Ірану торгуватися зі США щодо ядерної угоди, а розв'язаний путіним повномасштабний конфлікт надав Раїсі додаткову перевагу у суперечці з Байденом», - кажуть політологи.

Анкара співпрацює, а потім конфліктує з кремлем кілька разів на рік. Ердоган займає протилежну позицію у сирійській кризі і, на відміну від путіна, не підтримує Башара Асада. Також президент Туреччини має свої інтереси на південному Кавказі, що суперечать інтересам путіна. Анкара постачає відомі БПЛА «Bayraktar» Україні.

“Дружбу” між путіним та Ердоганом неможливо уявити, звернувши увагу на зустрічі президентів: президент був змушений стоячи чекати на президента Туреччини, поки той закінчить свої справи, а 2 роки тому ситуація була протилежною.

«Той факт, що росія стала світовим вигнанцем – незаперечний. Аж до 24 лютого путін їздив до Європи, кремль відвідували західні лідери. Ще раніше, практично всі бажали отримати додаткові пільги на постачання російського газу, незважаючи на анексію Криму та війну на Донбасі. Також, не без скандалів, було завершено прокладання «Північного потоку-2» і проєкт практично було запущено. Тепер путін може відвідати або країни Центральної Азії, або інших таких вигнанців. Більше того, його ніхто не радий бачити, адже в Таджикистані путіна не зустрічали біля трапа літака, а в Ірані він змушений був чекати, поки до нього підійде Ердоган. Звідси випливає головний висновок, що навіть серед так званих “друзів” немає охочих укладати союзи з росією, принаймні офіційно», - заявили українські експерти в галузі політології.