Китай підтримує нафтове ембарго?

22:31 07 квітня Київ, Україна

За даними авторитетного джерела «Reuters», Китай не укладатиме нових контрактів на постачання нафти з країни-агресора.

Згідно з наявними контрактами між рф та Китаєм, Піднебесна отримує від державних компаній країни-агресора останні барелі нафти та нафтопродуктів. У травні компанії Китаю перестануть укладати нові домовленості з рашистами. Це пов'язано з побоюванням західних санкцій, які можуть торкнутися Пекіна у разі подальшої підтримки окупантів.

Як заявили представники державних компаній Китаю Sinopec і Sinochem, вони не хочуть спонсорувати подальшу війну в Україні. Крім того, відомо, що Пекін отримував великі знижки на імпорт вуглеводнів. У нинішніх умовах, китайські компанії могли отримати ще вигіднішу пропозицію від кремля, яка могла б призвести до продажу нафти за собівартістю. В обмін рф могла попросити про надання необхідного обладнання або запчастин для нафтовидобутку, оскільки санкції Заходу обмежили постачання необхідних деталей або військової допомоги, яку Китай офіційно надати відмовився.

Проте Пекін не має наміру укладати нові контракти на постачання нафти з країни-агресора. Це також може бути пов'язане із значною закупівлею вуглеводів у березні. Компанія Unipec придбала 500 тис. тонн нафти Urals з балтійських портів рашистів. Це стало найбільшим обсягом за кілька місяців, що його поставило підприємство «Сургутнафтогаз». Обсягу чорного золота може бути достатньо для потреб країни на той проміжок часу, поки Китай не знайде альтернативного постачальника. Або Пекін планує дочекатися закінчення війни і, вже не боячись західних санкцій, відновити співпрацю з рашистами, але на вигідніших умовах, ніж діють зараз.

Варто також зазначити, що державні компанії Піднебесної заявили про те, що з травня 2022 року "масово перестануть купувати нафту". Чи може це означати, що постачання продовжуватиметься, однак буде скорочено обсяг імпорту? Або співпраця продовжиться, але не буде офіційною? Адже відомо, що Китай, незважаючи на довгострокові та жорсткі санкції проти КНДР, продовжує торгувати з країною, використовуючи канали мафії.

Заяву про припинення, хай навіть, масової закупівлі нафти, а не запровадження ембарго на постачання нафтопродуктів Китаєм, можна вважати добрим знаком. Незважаючи на явне протистояння зі США, Сі Цзіньпін розуміє, що чим довше триватиме війна, тим більші збитки зазнає його країна. Оскільки "бункерний" не планує припиняти своє безумство, то з кожним днем зростає ризик військового протистояння НАТО та агресора. У цьому випадку про експорт на ринок до Європи і частково до США можна буде забути до закінчення війни. Тому, побоюючись санкцій Заходу, але ще більше бажаючи відновити колишні обсяги торгівлі з ЄС, Китай, вочевидь, починає поступово віддалятися від рашистів і, хай тимчасово, підтримувати намагання Заходу підтримати Україну.