Експерти розповіли про новий конфлікт, що назріває у росії

11:03 30 липня Київ, Україна

Напередодні Каспійського саміту в Ашхабаді в червні 2022 року кремль сподівався, що Тегеран, який також поділяє антизахідні настрої, як і росія, тісно співпрацюватиме у відкритті транспортного маршруту з півночі на південь із росії до Індійського океану. Цей план дозволив би кремлю оминати західні санкції. Тим не менш, на зустрічі були згадані розбіжності між Іраном та іншими прикаспійськими державами, що говорить про нездійсненні мрії путіна на такий підхід.

Напруженість, що триває між Тегераном та іншими країнами Каспійського басейну, загрожує перерости у військово-політичну кризу. Іран не лише не послаблює, а й зміцнює свою військово-морську міць на Каспії. У кремлі розуміють, що якщо Раїсі зробить “перший постріл”, росії доведеться залишитися осторонь і залишити своїх партнерів наодинці з Іраном, оскільки відкрите протистояння Тегерану і війна в Україні, що триває, розірве рф у буквальному сенсі, на кілька частин.

Причини цього криються як у складній історії нового розмежування Каспію після розпаду Радянського Союзу, так і розширення там військової присутності Ірану. Чотири роки тому, після 22 років переговорів, п'ять прикаспійських держав – росія, Казахстан, Туркменістан, Азербайджан та Іран – підписали угоду про розмежування акваторії моря та погодилися виключити збройні сили всіх країн, які не мають виходу до Каспійського моря. За минулі роки всі країни, окрім Ірану, ратифікували угоду. Відмова Тегерана стає все більш серйозною проблемою для кремля, оскільки, не ухваливши угоди в цьому договорі, не вдасться домовитись у решті. Насамперед, щодо відкриття торгового коридору північ-південь, який у нинішній ситуації дуже важливий для росії.

Оскільки Іран вважає угоду 2018 року несправедливою і наполягає на поновленні переговорів, щоб переглянути домовленості, червнева зустріч в Ашхабаді не призвела до якихось суттєвих результатів. Максимум, чого змогли “досягти” лідери п'яти країн – погодитись, що “співпраця між країнами оцінюється позитивно”. Якщо кремль має намір домогтися будь-якого прогресу щодо створення нового торгового коридору, путіну доведеться піти на нові поступки Ірану, які, ймовірно, викличуть заперечення з боку інших трьох країн Каспійського басейну.

Каменем спотикання в угоді Ірану з договором 2018 року, як завжди, є ресурси. Згідно з ратифікованими домовленостями, Тегеран отримав значно менше акваторії Каспійського моря, ніж планував. Відомо, що на дні залягають значні запаси вуглеводнів. Тегеран, у свою чергу, незважаючи на санкції, посилається на міжнародне право, згідно з яким має можливість отримати більший шмат моря і знаходить у цьому підтримку деяких лідерів. З іншого боку, Азербайджан і Туркменістан мають таке ж право на акваторії, що цікавлять Іран, із заходу і сходу відповідно. Тому рішення росії переглянути раніше ратифікований нею договір викличе, як мінімум, подив у Ашхабада та Баку, що може дозволити вирішити протиріччя з однією країною, але створить і нову напруженість, але вже з двома іншими державами.
 
Досягнення угоди щодо таких речей ще більше ускладнюється посиленням іранської військово-морської присутності на Каспії. Це, поряд із збільшенням присутності військово-морських сил інших прибережних держав, не тільки кинуло виклик традиційному домінуванню російського каспійського флоту, а й порушило питання про те, чи кине виклик Тегеран Азербайджану та Туркменістану на морі, незважаючи на те, що обидві держави підтримуються прямим конкурентом Ірану – Туреччиною. Як Баку, так і Ашхабад явно стурбовані цим питанням і вже розширили свою військово-морську присутність у Каспійському морі. Водночас Іран чітко дав зрозуміти свою готовність продовжувати відстоювати намір у перегляді домовленостей 2018 року та вдатися до сили у разі потреби, провівши великі військово-морські навчання на початку липня 2022 року.
 
Повторна заява Тегерана про відмову ратифікувати угоду 2018 року означає, що росія тепер може зіткнутися з ще більшими проблемами в Каспійському регіоні, що однозначно закриває питання про відкриття нового транспортного коридору до Індійського океану для обходу західних санкцій. Більше того, реакція Азербайджану, Туркменістану та Туреччини на нещодавні військово-морські навчання Ірану вказує на можливу ескалацію ситуації, яка легко може перерости у відкриту агресію за владу над Каспійським басейном – боротьбу, в яку неминуче буде втягнута росія.