Погляд вчених на теорію брехні. Чому люди довіряють фейкам?

09:28 06 листопада Київ, Україна

Зараз як ніколи свідомість людей атакує потік різних новин. Деколи розібратися в тому, де правда, а де брехня, дуже складно, особливо тоді, коли фейкову новину підтримує більшість.

Шкідливий вплив фейків особливо посилюється в «тривожні часи». В цей час пандемії поширення фейків ускладнює боротьбу з коронавірусом, оскільки всілякі думки та поради в соцмережах поширюються набагато швидше, ніж дійсно корисні поради від офіційних джерел.

Чому ж люди охоче вірять часом у неймовірне, заперечуючи здоровий глузд?

Збіг поглядів та брак часу

Найчастіше люди схильні вірити в те, що збігається з нашими поглядами та переконаннями («Я ж говорив!»), відповідає вже наявним уявленням та упередженням.

Наприклад, якщо ми впевнені, що емігранти схильні до порушень закону, ми не сумніватимемося в будь-якому фейку про злочин, вчинений саме цими особами.

Як підтверджують дослідження, проведені вченими Єльського університету Гордоном Пеннікуком (Gordon Pennycook) та Девідом Рендом (David G.Rand), якщо інформація збігається з нашою думкою, ми просто лінуємося аналізувати її. Але досить розвинені навички аналітичного мислення, які вимірюються тестом когнітивних здібностей, дають можливість відрізняти правду від брехні.

Аналитическое мышление помогает распознавать ложь.

Підтвердженням цього став проведений вченими експеримент. На зімітованій стрічці новин у Фейсбуці учасникам показували фото, заголовки та перші рядки новин, запитуючи у них чи це правда. При цьому учасника відволікали іншими подіями, як це буває у звичайному житті. Відволікання заважали мозку зосередитися та проаналізувати питання. Коли ж у спокійній обстановці учасник міг проаналізувати питання, відрізнити правду від фейку стало легше.

«Якщо ви читаєте щось у соціальних медіа, то пригальмуйте та поміркуйте трохи», — радить Девід Ренд.

Але навіть аналітичне мислення може підвести нас, коли ми стикаємося зі складною темою, в якій факти можуть подаватися під різним кутом. У такому разі виявити брехню буде дуже важко. Ми можемо просто повірити тому, кому віддамо перевагу.

На думку автора книги The Internet, Warts and All Поля Бернала (Paul Bernal), маючи розвинене аналітичне мислення, людина може привести масу аргументів на підтримку своєї навіть неправдивої думки.

Поль Бернал стверджує, що всі фейки спираються на фейкові наративи, які створюють їхню значущість і закріплюються за допомогою хибної інформації та дезінформації від політиків, ЗМІ та інших.

Вплив соціуму

Пітер Дітто стверджує, що довіра фейкам залежить від соціуму, суспільства, оточення. Це підтверджують дослідження, проведені Американським інститутом преси та Центром досліджень громадських справ NORC у співпраці з Ассошіейтед Прес. 51% опитаних учасників соцмереж довіряли інформації про засоби лікування діабету, спираючись на особу, яка про це повідомляла. Ось чому люди з довірою сприймають фейки, опубліковані від імені поважних та відомих осіб (у той час, як самі особи не здогадуються про це повідомлення).

Навіть високоосвічені люди можуть щиро вірити фейкам і бути впевненими у теорії змови. Люди, які мають вчені ступені, продовжують заперечувати наявність факту глобального потепління і вірити у шкоду вакцин. Можливо, це є наслідком перебільшувати свої знання.

Певною мірою через втрату довіри до державних структур у період соціальної та економічної нестабільності та криз, наприклад, як сьогодні з коронавірусом, люди починають вірити в нісенітницю.

Очень сложно противостоять мнению толпы.

Цікаве явище соціальної залежності описує дослідник Гіта Джохар (Gita Johar) з Колумбійського університету: людям властиво не виділятися своєю думкою із суспільства, навіть онлайн. «Тварини ховаються і почуваються у безпеці, коли вони в групі, так і ми почуваємося у безпеці, перебуваючи у натовпі. Той самий інстинкт діє у споживанні інформації у соціальних мережах і призводить до зниження перевірки інформації».

Соціальні мережі

Як вважає Поль Бернал, саме емоційно забарвлені повідомлення розповсюджуються в мережах інтернету найшвидше. При цьому читач сам вибирає через пошукову систему саме те, що він хоче бачити, незалежно від правдивості повідомлення. Люди навіть підписуються на ті джерела інформації, які їм близькі за поглядами та переконаннями. Шукати правду їм ні до чого, адже фейки вражають «новизною» і викликають емоції.

Чим частіше людина зустрічає фейкову новину, тим більше вона у ній впевнена. Не можна змусити людину повірити лише в абсолютно явну брехню. Скільки не повторюй у соцмережах повідомлення про те, що Земля – це квадрат, навряд чи доросла людина повірить у цю нісенітницю. Хоча, чи Земля є плоскою…

Що ми можемо зробити

За підрахунками вчених, якщо скоротити кількість шкідливих порад, що блукають у соцмережах, на 10%, або всього на 20% зменшити кількість людей, які вірять у них і репостять ці поради, шкідливий вплив фейків на перебіг пандемії помітно знизиться.