Генетики прогнозують новий вигляд людства через 200 тисяч років

19:44 30 грудня Київ, Україна

Гарвардський економіст наводить докази на користь того, що люди продовжують еволюціонувати, а генетики прогнозують новий образ людства через 200 тисяч років.

У своєму дослідженні, результати якого були опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, економіст Джонатан Бічем (Jonathan Beauchamp) охопив 20 000 американців, народжених з 1931 по 1953 рр., шизофренію, вік початку менструації та рівень освіти. Група була вибрана не випадково, адже всі люди вийшли з репродуктивного віку, тому для них було досить просто розрахувати показник репродуктивного успіху.

Бічем знайшов докази еволюції за двома напрямками – незначне збільшення віку першої менструації та зменшення показника репродуктивного успіху у людей із вищою освітою. Тобто люди з низькою освітою частіше створювали сім'ї та мали більше дітей, таким чином отримували генетичну перевагу.

Серед наукової спільноти поширена думка, що незважаючи на активну еволюцію, людство створило чимало бар'єрів на її шляху. Сучасна медицина рятує життя тим, хто ще кілька десятиліть тому помер би природною смертю, а штучне запліднення допомагає парам із вищою освітою, навіть у похилому віці, завести дітей.

Коли ми думаємо про еволюцію людини, повертаємось на десятки тисяч років у минуле, коли в дикому світі панував природний відбір. Тоді середня тривалість життя людини становила 16-18 років, а ті, хто досяг 30 років, могли по праву вважатися старійшинами. За відсутності антибіотиків у тропічному кліматі будь-яка подряпина могла стати причиною зараження крові та смерті. Один хибний крок, і ви на узбіччі еволюції, скинуті у прірву природним відбором.

Зрештою дослідники зазначають, що навіть індустріалізація та розвиток медицини не зупинили еволюцію нашого виду. За деякими даними, за останні 10 тисяч років швидкість мутацій у геномі людини збільшилася у 100 разів. І якщо ви запитаєте, що за темна енергія дає таке прискорення мутацій у нашому геномі, то відповідь — віруси. Ми ще повернемося до цих дивних створінь із минулого планети, а поки що розглянемо 5 фактів, які демонструють, що еволюція людини йде повним ходом.

1. Дорослі люди перетравлюють молоко
Раніше тільки немовлята, що пили грудне молоко, мали здатність перетравлювати лактозу. Коли дитина зростала, вбудований механізм вимикав цей ген, але коли ми навчилися утримувати свою худобу та корів, здатність пити молоко стала еволюційною перевагою. Люди, які навчилися переробляти лактозу, мали особливу генетичну мутацію, і з нею вони ефективніше передавали свої гени нащадкам. Дослідження 2006 р. підтверджує факт, що здатність сприймати лактозу почала розвиватися ще 3000 років тому у Східній Африці. Сьогодні 95% населення Північної Європи має генетичну мутацію та спокійно п'є молоко. Хоча не важко знайти й тих, для кого молоко – «заборонений» продукт.
 
2. Зуби мудрості стали зайвими
Історія "мудрих" зубів знову веде нас до предків. Вони мали значно більші щелепи та погану дієту з коріння, горіхів та листя. Їхні зуби піддавалися справжнім випробуванням: нелегко обгризати кістки з сирим м'ясом мамонта та висмоктувати кістковий мозок, га? Тоді еволюція подарувала третю групу корінних зубів, таку собі запаску на випадок втрати основних. Наша сучасна дієта набагато "м'якша", ми їмо менше, адже ми можемо залишити їжу в холодильнику на потім. Тому наші щелепи зменшились у розмірах, а рятівні зуби "мудрості" випадають так і не виконавши своєї місії. Їм просто не вистачає місця.

За деякими даними, майже 35% населення планети вже не мали зубів мудрості при народженні. Вчені вважають, що невдовзі цей рудимент зникне назавжди.

3. Ми розробляємо зброю проти захворювань
Перегони озброєнь не припиняються і всередині нас самих. У 2007 році група дослідників у пошуках слідів сучасної еволюції знайшла 1800 генів, які стали проявляти себе в геномі тільки за останні 40 тисяч років. Більшість із них призначено для боротьби з різними захворюваннями, такими як малярія. Іншим еволюційним тригером стали міста, де населення набуло генетичних варіацій, які дозволили протистояти туберкульозу та проказі.
 
4. Зменшення мозку
Це ще не означає, що ми перетворимося на овочі, хоча ідею підтримують окремі вчені. За останні 30 тисяч років наш мозок зменшився з 1500 до 1350 кубічних сантиметрів. Ми втратили значний шматок мозку, розміром з тенісний м'яч, проте це також можна пояснити еволюцією. З одного боку, ми стали жити у групах, а потім створили суспільство, де відповідальність окремих людей за виживання зменшилась. Цілком можливо, що колективна безпека звела антропологічну кореляцію між ділянками, що відповідають за виживання, та інтелектом.

Інша група вчених вважає, що зменшення мозку людини свідчить про підвищення його ефективності. Коли мозок стискається, він змінює структуру, щоб працювати швидше, але водночас займає менше місця. Якщо ви вірите в позитивізм, то думайте, що ми еволюціонуємо у блискавичних інтелектуалів.

Протягом десятків тисяч років наш мозок зменшувався, але водночас наш геном накопичував численні генні мутації, які були необхідні для адаптації. Ці мутації забезпечили розвиток мозку та трансформацію системи нейтротрансмітерів, відповідальну за швидкодію комп'ютера.

5. Блакитні очі мутантів
У всіх наших предків були карі очі, але приблизно 10 000 років тому у людини, яка жила біля Чорного моря, виникла генетична мутація, що призвела до зміни кольору її очей на блакитний. Вчені, як і раніше, ламають голови, намагаючись зрозуміти причини особливої стійкості цієї мутації, проте припущення вказують на практичну роль цього явища. У 2007 році група дослідників на чолі з професором Бруно Лаєнгом пояснила це так:

Еволюційно на чоловіків покладено значний тиск, що змушує не витрачати батьківську турботу дітей від інших чоловіків.

Біологічно парі з блакитними очима практично неможливо народити дитину з карими очима. Це могло привернути увагу наших предків як індикатор вірності – якщо у вас та вашої жінки блакитні очі, а дитина народилася з темними зіницями, тоді… стережись.

Результати експерименту Лаєнга та його команди показали, що студенти з блакитними очима віддавали перевагу дівчатам з такою самою мутацією, бачачи їх більш привабливими. Водночас дівчата та хлопці з карими очима не показали особливо виражених уподобань.

Рушійна сила еволюції
Науці давно відомо, що головним фактором еволюції споконвічно є боротьба з небажаними організмами та патогенами. У новому дослідженні вчені вперше змогли вивчити ці зв'язки серед різних видів та їхніх геномів.

Опрацювавши великий обсяг даних, вони встановили, що 30% всіх протеїнових адаптацій з поділу предка людини і шимпанзе сталося під впливом вірусів.

Що далі?
Виходячи з того, як ми змінювалися останні 30 000 років, можна простежити, як еволюція формуватиме людство у майбутньому. Щось ми продовжимо втрачати, зокрема, волосся, а щелепа та зуби продовжать зменшуватися. Водночас, наші голови також можуть поменшати. Але в 21 столітті з'являються й інші фактори впливу, зокрема, технології та глобалізація, які також беруть участь в еволюційній грі. Отже, як ми виглядатимемо через якісь тисячі років?

Люди або біороботи
Ми вже почали використовувати технології, щоб покращити власне тіло. Дехто змушений це робити через втрату кінцівок і відмову органів, їм на допомогу приходять сучасні роботизовані системи, якими можна керувати власними нервовими імпульсами або мозковими хвилями. Дуже ймовірно, що вже через 100 років ви не знайдете серед перехожих літню людину без інтегрованих технологій в тілі.