Більшість видів кави під загрозою зникнення

20:34 04 січня Київ, Україна

Один із найпопулярніших у світі напоїв створює багатомільярдний сектор світової економіки, що поєднує ланцюжок від фермера до споживача. Близько 100 мільйонів селян у всьому світі заробляють свій хліб на вирощуванні дерева з роду Coffea L.

Серед усіх видів кави найбільш популярною є арабіка (Coffea arabica), адже на неї припадає 60% усіх проданих зерен кави.

На робусту (Coffea canephora) припадає 40%.

Кава ліберика (Coffea liberica), третій вид напою, культивується у всьому світі, але використовується переважно для того, щоб на неї прищеплювати арабіку або робусту.

Арабіка (C. аrabica) є справді давнім гібридом C. canephora і Coffea eugenioides, що виникли на території Ефіопії та Південного Судану. C. liberica та C. canephora зустрічаються на території більшої частини вологих тропіків Африки.
Вже кілька сотень років люди вирощують арабіку, хоча спочатку ця рослина споживалася в їжу, перший напій на її основі приготували значно пізніше. Свідоцтва про культивування робусти припадають на початок XIX ст., але, швидше за все, її вирощували за сотні років до цього, не роблячи жодних записів про це.

Ліберику ж спробували культивувати на початку 1870-х років, але незважаючи на великі надії, напій із неї не задовольнив вимогливі смакові рецептори споживачів. Що призвело до значного розпачу плантаторів цієї культури на Шрі-Ланці. Тому нам зараз відомий бренд цейлонського чаю, а не цейлонської кави.

Арабіка та робуста – не зовсім звичайні сільськогосподарські рослини. Їхнє вирощування не налічує тисячі років, тому відмінності культивованих рослин від диких мінімальні.

Незважаючи на те, що робусту можна було знайти на плантаціях вже багато років, ботаніки були стримані і не визнавали це кавове дерево окремим видом аж до 1897 року.

Робусту почали активно вирощувати за межами Африки на початку 1900-х років. Це і не дивно, адже рослина мала багато позитивних якостей – зростала швидше за арабіку та ліберику, була більш стійка до іржі кавового листа, що викликається грибком Hemileia vastatrix, була менш вимогливою до умов вирощування і давала більший урожай.

Не всі кавомани полюбили робусту, адже для багатьох її нотки «деревини» і тютюну стали неприємними складовими смакової гами. Але іншим, навпаки, робуста сподобалася, особливо її високий вміст кофеїну, який став незамінною складовою еспресо та напоїв на її основі.
Саме це дозволило маловідомій культурі за 150 років відвоювати 40% світового ринку кави. Справжня частка на ринку ще вища. Адже її часто використовують для фальшування дорожчої арабіки.
Робуста має й іншу місію – її використовують для виведення стійких до іржі злаків сортів арабіки шляхом гібридизації.

Але кавова індустрія має безліч загроз. Серед них – зміна клімату, спалахи захворювань та шкідників, тривалі періоди посухи, а також соціально-економічні фактори.

Дослідження диких генотипів арабіки та робусти має першорядне значення, адже в них можуть бути секрети стійкості до несприятливих умов навколишнього середовища.

60% всіх видів потребують невідкладної охорони, серед яких 13 знаходяться під критичною загрозою (мають статус Critically Endangered (CR), 40 – під загрозою (Endangered (EN), а ще 22 є вразливими (Vulnerable (VU)) видами). У зону ризику потрапили і арабіка, робуста та ліберика, а також Coffea eugenioides – предок арабіки.

Крім того, вчені виявили, що 45% видів кави не зберігаються в жодному банку насіння, а 28% видів не представлені на жодній із заповідних територій. Тому, якщо людство планує пити каву в майбутньому – йому слід турбуватися про це вже зараз.