Російські біолабораторії

08:06 22 липня Київ, Україна

Одним із російських наративів на користь виправдання початку повномасштабного вторгнення в Україну стало звинувачення у провокаціях Заходу та зокрема США. Крім "розміщення військових баз НАТО" та "підготовки Києва до нападу на росію", кремль висував абсурдні теорії змови, на кшталт "бойових птахів, заражених небезпечними патогенами, що вражають виключно росіян", створення та розповсюдження коронавірусу, іншого біологічної зброї в стінах "українських біолабораторій" створених та фінансованих Вашингтоном”.

На перший погляд, згадані слова важко скласти в речення, навіть перебуваючи під впливом сильнодійних препаратів. Однак, через якийсь час, можна помітити усталену тенденцію російської пропаганди. Вони беруть реальні об'єкти, факти, події, закони тощо з реалій власної держави та застосовують їх щодо своїх суперників. Так, наприклад, після введення санкцій, пропаганда агресора почала поширювати наратив про “бідність людей на Заході”, що вони, нібито, “отримують їжу за картками”, а “в Англії населення настільки зубожіло, що збирається влаштовувати голодні бунти”. Очевидно, пропагандисти вирішили нічого не вигадувати, виглянули у вікно з офісів, побачили росіян, що рилися на смітнику супермаркетів в пошуках їжі, і просто змінили назву країн у своїх сюжетах. Як ще один гучний приклад, слід згадати різанину в Бучі, коли кремль, на підконтрольних медіаресурсах, поширював неправдиву інформацію, що “всі кадри з київського міста – постановка західних спецслужб, трупи не справжні, руйнування змонтовані голлівудськими режисерами”. Сюди можна додати тезу – “українці самі себе обстрілюють”. Тут же згадуються “розп'ятий хлопчик Донбасу”, обстріли окупованих з 2014 року Донецька та Луганська, обстріли власних областей на кордоні з Україною, та ранні епізоди, на кшталт спецоперації фсб з вибуху житлових будинків у російських містах з метою звинувачення в цьому чеченців.

Один із житлових будинків, підірваних у Московській області, Волгодонськ, 1999 рік. Згідно з розповідями колишнього підполковника фсб Олександра Литвиненка у книзі, присвяченій роботі у спецслужбі рф, під назвою «фсб підриває росію», саме агенти фсб підривали будинки росіян, щоб путін міг виправдати початок нової війни в Чечні.

Російським пропагандистам немає сенсу вигадувати міфічні історії, щоб звинуватити Україну чи Захід. Вони беруть їх із повсякденного життя росії. Так само сталося і з "українськими біолабораторіями, що фінансуються США зі створення бойових голубів і небезпечних патогенів, що винищують росіян".

На всій території російської федерації розташовано безліч біолабораторій. Більш того, у всьому світі, у будь-якої цивілізованої країни є свої центри дослідження вірусів, які служать виключно з мирною метою, оскільки в них розробляються вакцини, що перешкоджають поширенню раніше невиліковних хвороб. Саме завдяки таким лабораторіям було отримано вакцини від COVID-19 у різних державах.

Однак навіть у вільному доступі є маса інформації про всілякі секретні науково-дослідні інститути з розробки біологічної зброї, розташовані в закритих містах рф. Саме від таких місць виходить небезпека, і очевидно, про такі біолабораторії йшлося у пропагандистів, коли вони звинувачували Україну та Америку у створенні міфічних створінь, здатних вбивати своїми біометеріалами росіян.

Одним із таких НДІ є ФДБУ (Федеральна державна бюджетна установа) «48 Центральний науково-дослідний інститут» міністерства оборони рф (48 ЦНДІ мо рф). Його будівля розташована в закритому місті Загорськ-6, Сергіїв Посад, Московська область. Поселення обнесене парканом, а на в'їздах із Московського шосе стоять блок-пости із пропускною системою.

Закрытый город Загорск-6 в Сергиевом Посаде

Закрите місто Загорськ-6 у Сергієвому Посаді

До речі, після початку російського вторгнення 24 лютого, з Бельгії, де знаходиться штаб-квартира НАТО, було вислано безліч “дипломатів” кремля, які насправді були шпигунами та вважалися кадровими офіцерам СЗР (Служба зовнішньої розвідки), ГРУ (Головне) розвідувальне управління), 5-го відділу фсб (Зовнішня розвідка Федеральної служби безпеки) росії. Одним з тих, хто отримав ноту “персона нон-грата”, став Сергій Зубков. У Брюсселі він обіймав посаду першого секретаря в постійному представництві рф в ЄС. На батьківщині його місцем проживання був саме Загорськ-6.

Тим часом це поселення заклали ще в 1928 році. На початку під патронатом Робітничо-селянської червоної армії створили Військово-науковий медичний інститут, який працював на благо армії. У його завдання входила розробка сироваток та вакцин, адже досвід Російсько-японської та Першої світової воїн показав, що від епідемій загинуло більше людей, ніж від бойових дій. Робота велася, в тому числі, з бактерією, що викликає туляремію (вважалася легкою формою бубонної чуми).

З 1940 по 1942 рр. інститут перейменували на Санітарно-технічний, в ньому також велася робота над створенням вакцин. Зокрема, вивели живу вакцину від чуми, якою прищепили кілька мільйонів людей. Крім того, в роки Другої світової війни до дослідницького центру звозили провідні бактеріологічні журнали з усього світу і навіть з Німеччини. Особлива увага приділялася роботі з сибіркою.

Аж до 1954 року, за офіційними даними, НДІ займався розробкою вакцин від найнебезпечніших вірусів планет. В інституті зберігалися зразки всіх відомих бактерій, здатних спровокувати світову епідемію із масовою смертністю. Враховуючи довгі роки роботи з патогенами, радянські вчені мали знати, як удосконалювати віруси, щоб створювати досконаліші вакцини.

Проте з 1954 року, тоді ще «Санітарно-технічний інститут» розпочинає окрему секретну роботу “з досліджень наслідків застосування біологічної зброї”. Існують дані про спроби поширення сибірки серед жителів Африки з метою випробування, проте вони не були підтверджені. За словами відомого радянського, а після російського хіміка Лева Федорова, у НДІ успішно розроблені бойові штами сибірки, туляремії, ку-лихоманки, бруцельози. З 1954 року інститут став повністю ізольований навіть від КДБ і безпосередньо підпорядковувався 15-му управлінню Міністерства оборони СРСР. Для контролю створили військову частину #44026.Збереглися дані про випробування у Кірово-Чепецькому районі на радянських громадянах, а також на острові Відродження в Аральському морі.

 

З 1986 року НДІ перейменували спочатку в Інститут мікробіології Міністерства оборони СРСР, а після розвалу Радянського Союзу його почали називати НДІ мікробіології мо рф. З серпня 2020 року США внесли його до списку установ, що загрожують національній безпеці Америки. Будь-яка співпраця з цим інститутом – під забороною.

На цей момент посаду керівника НДІ обіймає Борисевич Сергій Володимирович. Крім його скромної біографії, вся інформація про людину засекречена і недоступна для “звичайних смертних”. Згідно з інформацією з джерел спецслужб рф, інститут у закритому місті Загорськ-6 досі займається розробкою біологічної зброї з такими збудниками небезпечних інфекцій, як натуральна віспа, віспа мавп, болівійська (Мачупо) та аргентинська (Хунін) геморагічні лихоманки, геморагічні Ебола і Ласса, геморагічна лихоманка долини Рифт, венесуельський енцефаломієліт коней та низка інших енцефалітів (східний та західний енцефаломієліт коней, енцефаліт долини Муррей, енцефаліт Сент-Луїса та ін.), а також на основі токсинів бутулізму. А "заслуги" Борисевича за розробку вакцини від корановіруса "Супутник V" прямо говорять про те, що НДІ отримав можливість експериментувати з живим вірусом SARS-Cov-2. Навряд чи є прямі докази того, що нескінченна мутація коронавірусної інфекції викликана безпосереднім штучним втручанням міністерства оборони рф. Проте звинувачення кремлівських пропагандистів у тому, що “українські біолабораторії розробили та поширили COVID-19”, ніби натякає на причетність росії до світової пандемії, спираючись на вищевикладене твердження про методи роботи пропагандистів кремля.

 

Однією з філій НДІ Мікробіології міністерства оборони рф є "Центр військово-технічних проблем бактеріологічного захисту". Він розташований у місті Єкатеринбург і називається «Свердловськ-19».На цей момент там розташована військова частина #7492. І хоча він не має офіційного статусу закритого адміністративного територіального утворення (ЗАТУ), проте вважається містом у місті та, природно, прохід цивільним туди закритий.

 

НДІ було створено на потужностях колишнього Черкасько-Свердловського піхотного училища у 1949 році. Спочатку його оточував ліс, проте після того, як місто почало розростатися, було прийнято рішення оточити інститут промисловими підприємствами, щоб прибрати НДІ від зайвих очей. З 1973 став частиною науково-виробничого об'єднання «Біопрепарат», заснованого ЦК КПРС спеціально для розробки біологічної зброї.

Найгучнішим випадок пов'язаним з НДІ є “витік”, або навмисне поширення, бойового штаму сибірки. В результаті загинули до 100 людей. Родичам загиблих було призначено пенсії, проте, за словами потерпілих, вони жодного разу не отримували гроші від держави. Інститут функціонує досі. Він, як і за радянських часів, підпорядковується міністерству оборони рф. НДІ продовжує розробку біологічної зброї, у зв'язку з чим у 2020 році США наклали на нього санкції, заборонивши тим самим будь-яке придбання продукції підприємства.

Не менш цікавим є НВО «Біопрепарат». Як згадувалося вище, про його створення в 1973 році розпорядився ЦК КПРС, оскільки радянський біохімік Юрій Овчинников вкрай наполегливо особисто просив Леоніда Бержнєва створити об'єднання, аргументуючи це тим, що “СРСР дуже потребує біологічної зброї”. НВО охоплювало 47 організацій по всьому СРСР, у тому числі і на території Казахстану. Офіційно «Біопрепарат» займався розробкою антибіотиків та вакцин. У той самий час засекреченість його співробітників та безпосереднє підпорядкування 15-му управлінню Міністерства оборони СРСР не давало сумніву, що це лише ширма. За словами Володимира Пасічника, одного з директорів НДІ, що знаходився під контролем НВО, об'єднання займалося розробкою біологічної зброї, і це було її основним напрямком. У 1989 році Пасічнику вдалося втекти з СРСР. Він попросив політичного притулку в Англії, де й розповів про масштаби виробництва, які виявилися значно більшими, ніж передбачала британська розвідка. За словами колишнього директора НДІ, бюджет "Біопрепарату" був необмежений. Співробітники мали доступ до новітньої техніки та обладнання. Їхнім головним завданням була модернізація патогенів, після чого вони стали стійкими до антибіотиків і могли розпорошуватися аерозолем. Також велися розробки вірусів, здатних змінювати настрій людини, впливати на її емоції, контролювати ритм серця, роботу організму. Не дивно, що через кілька років, після приходу до влади путіна, у 2001 році Пасічник був знайдений мертвим у своїй квартирі. Офіційна причина смерті – інсульт. Однак дослідники пов'язують загибель радянського вченого з іншими 11 смертями радянських мікробіологів, які сталися через різні неприродні причини протягом 6 місяців 2001 року. Можна сказати, справжнє формулювання фрази - "Ми своїх не кидаємо".

Владимир Пасечник – советский микробиолог, бежавший в Англию, после чего, вероятно, ликвидирован спецслужбами РФ в Солсбери.

Володимир Пасічник – радянський мікробіолог, який утік до Англії, після чого, ймовірно, ліквідований спецслужбами рф у Солсбері.

Тим не менш, у 1994 році "Біопрепарат" переформатували в РАТ - російське акціонерне товариство. Зміна формату, швидше за все, свідчила про зміну рф закритої економіки на відкриту. І тепер корупційний уряд просто хотів заробляти на ньому гроші, оскільки 51% акцій став належати державі. А оскільки «Біопрепарат» не змінив свого основного виду діяльності, то росія почала не просто виробляти біологічну зброю, а й продавати її. Принаймні на внутрішній ринок, адже на момент переформатування в РАТ компанія перевела свої відносини з міністерством оборони рф у комерційне русло, і регулярно виконувало його держзамовлення. До речі, у 90-х «Біопрепарат» розпочав виробництво наркотичних анальгетиків, що також не виключає його причетність до російського наркотрафіку.

Крім того, що в самій росії досі існують центри створення біологічної зброї, кремль намагається розширити свою мережу в пострадянських країнах. Так, у квітні 2022 року Киргизстан виступив проти того, щоб росія побудувала на його території свою біолабораторію, в якій могли б проводити експерименти з живими вірусами, у тому числі SARS-Cov-2. Мабуть, це пов'язано з санкціями, які не дають можливості продовжувати діяльність мікробіологів на території росії через недоступність до зарубіжних технологій і препаратів. Водночас це також пояснює брехню пропагандистів про те, що “біолабораторії в Україні були створені за фінансування США”, оскільки кремль сам веде аналогічну роботу.

РФ продовжує виготовляти біологічну зброю на своїй території, і, швидше за все, за її межами. Звинувачуючи Україну в тому, що вона дала дозвіл США на створення “біолабораторій, в яких розробляється біологічна зброя, здатна знищувати виключно росіян за допомогою голубів-вбивць”, кремлівські пропагандисти, ймовірно, відображають дійсність своєї країни. Не виключено, що путін наказав створити генетичну зброю, здатну масово вбивати за расовою чи, чого вже там, національною ознакою. Але, незважаючи на "хотілки" маленького диктатора, у світі не існує і навряд чи колись з'явиться вірус, здатний на таке, адже національність не прописана в генному коді. Так чи інакше, якщо хтось і володіє “таємними” лабораторіями щодо створення біологічної зброї, то це росія, яка, будучи країною-терористом, здатна використовувати її як альтернативу ядерній.