Останні події та несприятливі наслідки зовнішніх і внутрішніх проєктів Кремля сигналізують про те, що щось пішло не так. Давайте розбиратися.
Сектор безпеки та оборони, поза всяким сумнівом, міг бути гордістю Володимира Путіна. Адже він сам любовно збирав і налагоджував механізм, який є гарантом його власного правління. Однак події останнього періоду та несприятливі наслідки зовнішніх і внутрішніх проєктів стали давати сигнали про те, що щось пішло не так.
Замість щасливого кінця, проєкт "Новоросія" захлинувся, а Кремль загруз в гарячій точці, все більше обростаючи санкціями. У Білорусі незаконно обраний президент спочатку демонструє благоговіння перед благодійником, а потім крутить дулі в кишенях. Молдова загрожує згорнути Придністровський анклав перспективами перевиборів до парламенту.
У Хабаровську люди з часткою української крові, що залишилася від переселенців, так званого Зеленого Клину, не проковтнули арешт губернатора і досі протестують.
Отруєння і повернення Олексія Навального обернулося ще однією системною проблемою, що стала підставою для своєрідного "рубікону" в політиці західних держав. Тепер західні політики говорять не про агресивну політику Кремля в усьому світі, а про його внутрішні проблеми.
Все це є результатами провалів у сфері безпеки і тому все більше чуток ходить про зміни в силових органах.
Детальніше аналізуємо чутки
Після істерики, до якої посол Росії Михайло Бабич довів президента Білорусі Олександра Лукашенка, він був відкликаний і призначений першим заступником міністра економіки Росії. Бабича пов'язують із заступником глави АП РФ Дмитром Козаком, який є номінально відповідальним за білоруський, молдавський і український кейси. У січні стало відомо, що Бабич отримав звання генерал-майор і був призначений заступником директора Служби з військово-технічного співробітництва, де сильні позиції Сергія Чемезова.
Бабич досить близький до Путіна. Його батько, Віктор Бабич, був офіцером німецької резидентури КДБ у Дрездені і, на той час, начальником Путіна. Для колишнього десантника військ КДБ Михайла Бабича тема ВТС не нова. З 1995-го по 1998-й він очолював ЗАТ "Корпорація "Антей" в Москві. По всій видимості, на цьому його кар'єра не закінчиться. І, судячи з динаміки, він ще піднесе сюрпризи.
Ще одне високе військове звання - генерал армії - було присвоєно в грудні минулого року міністру з надзвичайних ситуацій Євгену Зінічеву. Російські Телеграм-канали пророкують йому призначення на пост глави Федеральної Служби Охорони (ФСО), де він і працював раніше, охороняючи прем'єр-міністра Путіна з 2008 по 2012 рік. Після цього Зінич в 2016 році став заступником голови ФСБ, а в 2018 році був призначений міністром з надзвичайних ситуацій. У грудні минулого року ходили чутки, що Зінічева готують на пост глави ФСБ, але поки що ні його просування в ФСБ, ні в ФСО не підтверджується. Однак за ним слід дивитись.
15 листопада 2021 року главі ФСБ Олександру Бортникову виповниться 70 років - граничний термін для цієї посади. Злі язики вже довго говорять про його заміну. Особливо на тлі скандалу з Навальним. Однак, ситуація ускладнюється ще й тим, що 19 вересня 2021 року відбудуться вибори до Держдуми РФ. Чи стануть вони дембельським акордом для Бортникова, або його замінять раніше?
Телеграм-канали активно мусують прізвище тульського губернатора Олексія Дюміна як наступника Бортникова. В Україні це прізвище досить відоме. Дюмін охороняв Путіна під час служби в ФСО.
Ще один силовик-пенсіонер, 65-річний начальник штабу ЗС РФ Валерій Герасимов, також може піти у відставку або сконцентруватися на роботі як президент Академії військових наук. Його наступником називають Олександра Дворнікова, командувача військами Південного військового округу (ПВО) з 20 вересня 2016 року. По суті, заміна дуже логічна, адже ПВО причетний до всіх воєн, які веде Кремль в останній період - Україна, Південна Осетія, Нагірний Карабах.
Дворніков також командував російським контингентом в Сирії і навіть мав відношення до другого взяття Пальміри. 15 березня 2019 року Євросоюз ввів проти нього санкції за командування піратським захопленням трьох українських військово-морських суден в Керченській протоці в 2018 році.
Путін чудово розуміє, що будь-які кадрові перестановки послаблюють функції органів на деякий час. Але по всій видимості, такі чутки будуть посилюватися аж до 2024 року, якщо Путін доживе на своїй посаді до цього часу.
Додати коментар (З'явиться після модерації)
Коментарі