Саміт Україна-ЄС: які сигнали Москві відправив Брюссель з Києва?

11:50 13 жовтень Київ, Україна

Вчора в українській столиці пройшов 23-й саміт Україна-ЄС. Зазвичай, це головна політична подія року у відносинах між Києвом і Брюсселем, де сторони підбивають підсумки співпраці за рік. Реформи в Україні, її інтеграція до європейської спільноти, амбіції щодо членства в блоці і досягнення режиму припинення вогню на Донбасі - це не повний перелік питань, над якими європейська і українська сторони працювали на найвищих рівнях.
 
Брюссель - близький друг Києва, а подружитися можна ще міцніше - це підкреслювали високі європейські гості: президент Євроради Шарль Мішель і глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Обидва дали зрозуміти: Київ може розраховувати на підтримку Брюсселя, і це стосується в тому числі і болючого газового питання.
Газова криза
Зараз Росія підвищує ціни на блакитне паливо і скорочує його поставки в Європейський Союз, а отже, і в Україну, яка не купує газ у Москви безпосередньо з 2015 року - гріється завдяки віртуальному реверсу з Європи. Втім, за даними Оператора газотранспортної системи України, імпорт газу з ЄС в Україну в січні-вересні цього року скоротився більш ніж в шість разів, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. Російський газ, який прямував до Угорщини, Києву більше не доступний. Адже тепер блакитне паливо ця країна отримує в обхід України. Втім, Брюссель обіцяє не залишати Київ наодинці з цією проблемою.
«Я розумію ваше занепокоєння щодо постачання газу з урахуванням значного скорочення поставок від «Газпрому». Це є проблемою не тільки для цієї зими, але також для наступних зим. Єврокомісія разом з українськими експертами досліджує прямо зараз різні сценарії для забезпечення належних поставок газу для України», - заявила Урсула фон дер Ляєн.
Енергетичні відносини з Росією керівниця Єврокомісії називала «газовою війною». І підкреслювала, що Україна була і повинна залишатися країною газового транзиту. Це важливо і для Києва, підкреслив в свою чергу Володимир Зеленський, інакше масштаби (щорічних - ред.) втрат, за його словами, досягнуть двох мільярдів доларів. У той самий час гарантії збереження газового транзиту через Україну не були закріплені в письмовому вигляді.
Росія - сторона конфлікту на Донбасі
Втішною для Києва стала і жорстка позиція Брюсселя щодо Росії, яка була зафіксована в спільній заяві за підсумками саміту. Євросоюз рішуче засудив порушення суверенітету і територіальної цілісності України. Росію прямо назвав «стороною конфлікту» на Донбасі, закликав визнати свою відповідальність за це і впливати всіма можливими способами на незаконні збройні формування, щоб досягти режиму припинення вогню.

Москву закликають «негайно припинити підбурювання» до продовження конфлікту, виконати Мінські угоди в повному обсязі і визнати свою відповідальність за загибель пасажирів і екіпажу рейсу MH17, збитого в 2014-му в небі над Донбасом. Тобто Євросоюз вже майже не сумнівається, що в аварії винна Росія.

Перед самітом Брюссель розширив список санкцій по Криму, додавши до нього ще вісім осіб. Серед них - голова управління ФСБ Росії по Криму і Севастополю Леонід Михайлюк. Отже, на сьогодні в чорному списку Євросоюзу в зв'язку з «кримським питанням» - 185 фізичних та 48 юридичних осіб. В українському МЗС цей сигнал сприйняли як «нове свідоцтво беззастережної підтримки» Києва з боку ЄС.
Членство України в Євросоюзі
І в попередні роки українське керівництво сприймало саміт як можливість ще раз говорити вголос про перспективу членства України в ЄС. Ця зустріч не стала винятком - Володимир Зеленський хотів офіційного визнання європейської перспективи України.
«Я сказав керівникам ЄС, мені як лідеру суспільства і країни не вистачає цього розуміння. Уже вирішили, що ми йдемо цим шляхом, але де той фініш, і чи є він? Мені здається, що цей сигнал повинен отримати кожен українець - про те, що попереду буде остаточний важливий результат», - заявив журналістам Володимир Зеленський.
Брюссельські чиновники продовжують мовчати про те, коли Україна може розраховувати на офіційне визнання своєї європейської перспективи. Ні точних, ні приблизних термінів керівники ЄС не озвучили, обмежившись дипломатичною риторикою. У той самий час Шарль Мішель дав Києву надію, підтвердивши, що це питання на саміті обговорювалося, і аргументи українського президента були «дуже солідними».

А ось Урсула фон дер Ляєн позначила напрямки, які в кінці приведуть Україну до Євросоюзу. Це реформи, політична асоціація та економічна інтеграція.
«У нас одна доля - спільна європейська сім'я», - заявила керівниця Єврокомісії на брифінгу.
Євросоюз залишається близьким другом України - цю тезу кілька разів європейські лідери повторювали публічно. І саме її можна назвати лейтмотивом 23-го саміту Україна-ЄС. І, хоча сенсації, наприклад, визнання європерспективи України - не сталося, все ж в спільній заяві Євросоюз вітає прогрес у реформах в Україні та наголошує: за зрив перемир'я на Донбасі відповідальна Росія. А тривалість економічних санкцій проти неї, які ЄС знову продовжив, «залишається чітко обумовленою повним виконанням Мінських домовленостей».