Протести в Казахстані злякали Лукашенка та Путіна

11:47 07 січня Київ, Україна

З 2 січня 2022 року в Казахстані розпочалися масові протести, спровоковані підвищення цін на скраплений газ. Проте під час протестів вдалося ліквідувати залишкову владу Нурсултана Назарбаєва. Це змусило Лукашенка та Путіна засумніватися у правильності вирішення транзиту влади.

У 2019 році, “беззмінний лідер та перший президент незалежного Казахстану” Нурсултан Назарбаєв добровільно склав із себе повноваження. При цьому він обійняв посаду беззмінного лідера у Раді безпеки та створив свою партію, щоб впливати на процеси в країні. Його безпосереднім наступником став Косим-Жомарт Токаєв, ексглава Сенату. Він обрав шлях демократичних змін.

Досі казахстанська система транзиту влади вважалася ідеальною. Приблизно таким же способом мали намір скористатися Лукашенко та Путін. Проте тепер, дивлячись на події в Казахстані, обидва диктатори, ймовірно, відтягатимуть процес передачі влади.

У випадку з Путіним він ніколи конкретно не говорив про те, що має намір висуватися на новий президентський термін. Навпаки, перед черговими виборами він переконував, що “більше не буде”. Водночас не лише висувався, а й, мабуть, за допомогою фальсифікацій, ставав президентом Росії. Причина цього – відсутність наступників. Напередодні 2024 року (майбутні вибори президента РФ) Путін безперечно залишиться на чолі країни, оскільки транзит влади, як показав Казахстан, успішним не буде.

Щодо Лукашенка, то у нього немає вибору. Передача влади відбудеться у будь-якому разі. І кермо влади буде передано проросійським силам. Проте тепер Олександр Григорович також відтягуватиме цей момент. На прикладі Назарбаєва, бацька побоюватиметься не лише за залишки влади в країні, які він розраховував отримати після звільнення з посади президента, а й за своє здоров'я.

Не варто забувати, що протести, які піднялися в Казахстані, це найбільше “зло” та страх як для Путіна, так і для Лукашенка. І хоча народ вимагав зменшити ціни на газ, після виконання вимог, люди почали висувати нові умови, серед яких – відставка уряду Казахстану та насамперед Назарбаєва з його партією. Токаєв пішов на це. Поки що не зрозуміло, чи матиме значення офіційна відставка колишнього президента Казахстану, чи він залишиться керувати країною з тіні, але для Лукашенка та Путіна, якщо таке трапиться в Білорусії чи Росії, це кінець.

Навряд чи протести призведуть до революції у країні. Токаєв запросив підтримку в Росії та Білорусії, щоб зачистити міста. Водночас чергова серйозна хвиля протестів у ще одній колишній країні СРСР показала, що кожна пострадянська держава переживе подібне. Ймовірно, Росія відчує це останньою і в найбільшому масштабі, якщо, звичайно, люди там ще на щось здатні, залишаючись під гнітом репресій та пропаганди.