Окупанти обстрілюють Україну ракетами Х-22, призначеними для завдання ядерних ударів

17:13 04 липня Київ, Україна

Після зміни командувача зс росії, окупанти посилили обстріл українських територій із застосуванням дальньої бомбардувальної авіації.
 
Наприкінці червня стало відомо, що Південним угрупованням військ тут тепер керує генерал армії Сергій Суровікін – головнокомандувач повітряно-космічними силами.
"Він вміє воювати бомбардувальниками та ракетами, ось він робить те, що вміє", - вважає Буданов.
Після призначення Суровікіна москва почала активно застосовувати далеку авіацію, зокрема, літаки Ту-22М3, які використовують здебільшого старі радянські ракети.
«Це не просто старі радянські ракети, Х-22 це ракета, яка була призначена для завдання ядерних ударів. Тому в неї показник точності плюс-мінус кілометр – це взагалі було нормально. Вона призначена для завдання ядерних ударів, а вони стріляють звичайною боєголовкою. Ось і вся відповідь. Вони в принципі не мають тієї точності, яку б хотіли мати», — пояснив Буданов.
При цьому російські війська розуміють, куди летять їхні ракети, навіть з огляду на їхню невисоку точність, упевнений він.
«Вони розуміють, що це будуть удари по цивільному населенню. На цьому етапі існування росія — це просто монстр із ядерною палицею, який загрожує не лише Україні, а й усьому цивілізованому світу», — сказав голова української розвідки.
Буданов вважає, що загроза ракетних ударів в Україні ще зберігається. Він не став відповідати на питання про кількість ракет у росії, проте зазначив, що Києву відоме це число. Він також припустив, що москва навряд чи застосує ядерну зброю найближчим часом: "Вони чітко розуміють, що використання ядерної зброї просто прискорить розпад росії".

Ракети Х-22 розроблялися з 1958 року, почали надходити на озброєння наприкінці 1960-х та були модернізовані у 1970-ті. Сфера їхнього застосування – атаки великих груп кораблів та авіаносців НАТО. Ракета може нести ядерну або фугасно-кумулятивну боєголовку.

Ракета має велику дальність і високу швидкість польоту, що ускладнює перехоплення, а також потужну боєголовку. Однак інерційна навігаційна система на основі гіроскопа та примітивного радара робить її не найточнішою: лише близько половини пострілів потрапляє в межах 600 метрів від точки націлювання. Передбачається, що для досягнення поставленої мети потрібно кілька ракет.