Мілітаризація Криму Росією: Генасамблея ООН підтримала оновлену резолюцію

08:50 10 грудня Київ, Україна

76-а сесія Генеральної Асамблеї ООН розглянула та схвалила оновлену резолюцію щодо мілітаризації Криму, а також Чорного та Азовського морів.
 
За документ проголосували 63 країни. До кінця голосування на табло значилося, що резолюцію підтримало 62 країни, проте вже після голосування представник Японії заявив, що через технічні проблеми їхній голос не позначився в системі.

Таким чином, оновлений документ зібрав у залі таку саму підтримку, як і минулого року. Традиційно проти документа голосували Росія, Білорусь, Сирія, Куба, Венесуела, Зімбабве, Нікарагуа та низка інших держав.

За словами постійного представника України при ООН, Сергія Кислиці, головне не стільки кількість голосів, скільки якість та зміст документа. Нинішній документ містить низку важливих положень. Зокрема, наголошується, що Росія намагається встановити свою юрисдикцію над колишніми ядерними об'єктами та матеріалами у Криму, а також над об'єктами, за які згідно з договором із МАГАТЕ відповідає Україна. МАГАТЕ, у свою чергу, не визнає юрисдикції РФ над ядерними об'єктами в Криму.

За словами Кислиці, поки що світ не має відповіді на питання, чи розмістила Росія ядерну зброю на півострові.
«Питання у тому, що Крим залишається закритим. Полянський [заступник постійного представника Росії за ООН] каже, що там рай на землі. Але це він лукавить, бо одна річ, коли туди їдуть туристи, інша – допустити для повноцінної інспекції міжнародні організації. У тому числі і щодо контролю над ядерним нерозповсюдженням зброї», - зазначає український постпред.
Крім традиційного звернення до Росії вивести війська з Криму та закінчити окупацію півострова, Генасамблея ООН також закликала негайно припинити переміщення на територію Криму різних категорій озброєнь: танків, ракет, гелікоптерів, а також бойових літаків, здатних нести ядерну зброю. А також дотримуватися прозорості військової діяльності в анексованому Криму, яка зараз підриває стабільність, військову передбачуваність та довіру в регіоні загалом.

Також у документі наголошується, що Росія розширює місця базування Чорноморського флоту, а також надала Національній гвардії блокування територій та акваторій, що може бути використане для додаткового втручання у свободу мореплавання та захоплення нафтових платформ у Чорному морі.

Кислиця стверджує, що цей пункт дуже важливий, адже Росія в Чорному та Азовському морях поводиться так, ніби цей простір належить лише їй. Водночас акваторія Чорного моря належить, зокрема, і Україні, і країнам НАТО.
«Тому це проблема не лише України, це актуально для всього Північноатлантичного альянсу. Загрозу регіону становить Російська Федерація, яка зухвало порушує міжнародні угоди та порядок використання морських ресурсів», - зазначає він.
Під час свого виступу перед голосуванням Кислиця також поставив під питання легальне членство Росії в Раді безпеки ООН.
«Юридично я абсолютно правий, але світ боїться визнати, що після розпаду Радянського Союзу не було рішення Ради Безпеки чи Генеральної асамблеї, а це умова 4 та 108 статті статуту, де було б написано, що Російська Федерація приймається в ООН. І ми всі удаємо, що Росія сидить у Раді безпеки на законних підставах. Звичайно, ми й надалі можемо продовжити це робити, але вже давно настав час називати речі своїми іменами», - пояснює свою позицію український дипломат.
Наступного тижня Генеральна асамблея на своєму засіданні має розглянути та затвердити ще одну «кримську резолюцію» щодо порушення прав людини на півострові. Голосування заплановане на 16 грудня.