Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поставив Росії питання щодо 283 справ про порушення майнових прав та права на мирні збори громадян України в окупованому Криму.
Про це повідомляє Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) на своїй фейсбук-сторінці.
24 січня ЄСПЛ об'єднав їх у дві групи. У першу увійшли 53 скарги щодо порушень у сфері права на мирні збори. До другої групи увійшли 230 скарг щодо порушення у сфері права на мирне володіння майном.
Уряд РФ має надати свої коментарі та зауваження щодо прийнятності зазначених скарг, наявності та виправданості втручання у право заявників на свободу мирних зборів, а в частині скарг – виправданості позбавлення заявників волі та можливого порушення права на справедливий суд.
Свої відповіді російський уряд має надіслати суду до 18 липня 2022 року з правом попросити відстрочку.
УГСПЛ повідомляє, що справи, які супроводжують її правозахисники, стосуються затримання і того, що сталося в період з 2014 по 2018 роки. Одна з найгучніших справ – це затримання у травні 2014 року, коли кримські татари масово виходили на зустріч їхнього лідера Мустафи Джемілєва.
Інша справа стосується затримань українських активістів під час мітингу 9 березня 2015 року біля пам'ятника Тарасу Шевченку – за жовто-сині стрічки та прапор України.
24 січня ЄСПЛ об'єднав їх у дві групи. У першу увійшли 53 скарги щодо порушень у сфері права на мирні збори. До другої групи увійшли 230 скарг щодо порушення у сфері права на мирне володіння майном.
Уряд РФ має надати свої коментарі та зауваження щодо прийнятності зазначених скарг, наявності та виправданості втручання у право заявників на свободу мирних зборів, а в частині скарг – виправданості позбавлення заявників волі та можливого порушення права на справедливий суд.
Свої відповіді російський уряд має надіслати суду до 18 липня 2022 року з правом попросити відстрочку.
УГСПЛ повідомляє, що справи, які супроводжують її правозахисники, стосуються затримання і того, що сталося в період з 2014 по 2018 роки. Одна з найгучніших справ – це затримання у травні 2014 року, коли кримські татари масово виходили на зустріч їхнього лідера Мустафи Джемілєва.
Інша справа стосується затримань українських активістів під час мітингу 9 березня 2015 року біля пам'ятника Тарасу Шевченку – за жовто-сині стрічки та прапор України.
За словами юристки Центру стратегічних справ УГСПЛ Анастасії Мартиновської, правозахисна організація періодично подає нові скарги, коли отримує звернення від потерпілих.
Додати коментар (З'явиться після модерації)
Коментарі