Експерти: загроза нового наступу Росії на Україну – один із наслідків слабкої реакції Заходу на події у Криму

18:44 21 лютого Київ, Україна

Бен Годжес, генерал-лейтенант армії США у відставці згадує, коли навесні 2014-го він побачив відео із Криму із «зеленими чоловічками», йому одразу було зрозуміло, що це професійні солдати.
"Тому думка про те, що це не російські солдати, була настільки смішна, що я не міг повірити, що інші одразу цього не зрозуміли", - каже Годжес.
З його думкою згоден і колишній постійний представник США при НАТО Курт Уолкер. За його словами, було очевидно, що за тим, що відбувається в Криму, стоїть Росія. Адже до того моменту Москва вже мала досить сильне військове представництво на півострові, і тому легко могла проводити в Криму операції.
«Це було пряме військове захоплення, не таке кінетичне, як, можливо, під час вторгнення до Грузії у 2008 році, але дуже схоже. І той факт, що наші тодішні лідери на Заході не мали чіткої позиції щодо цього, мене вразив», - згадує Волкер.
Волкер також додає, що вона частково була пов'язана з бажанням адміністрації Барака Обами «перезапустити» відносини з Росією та сподіваннями на те, що внутрішньополітична ситуація в країні змінюється на краще.
«Ми знаємо, що це не реальні зміни, і тому ми маємо подумати, що це означає з погляду російської політики. Тоді це було зрозуміло. Але адміністрація Обами вірила в інше, і хотіла вірити в це якнайдовше», – розповідає дипломат.
Наслідки слабкої реакції Заходу на події у Криму, за словами Волкера, закликали Путіна розпочати операцію на Донбасі. Водночас у довгостроковій перспективі події весни 2014-го року показали справжнє обличчя російської влади. Це стало одним із орієнтирів для Заходу у протидії Росії зараз.
«Урок Криму полягає в тому, що ми маємо висвітлювати все, що робить Росія, голосно говорити про це, щоб Путіну було соромно. І щоб люди побачили, що він тут провокатор. Він – агресор», - заявив Волкер.
Годжес, у свою чергу, переконаний: останні події навколо загрози нового наступу Росії на Україну – також наслідки слабкої реакції на події у Криму.
«Немає виправдання тому, що світ повільно визнавав те, що відбувається, серед інших і Сполучені Штати. Ми не очікували, що європейський лідер використовує силу зміни суверенних кордонів іншої держави. Але тепер нас цим не здивуєш. Я думаю, Кремль більше не має довіри у міжнародного співтовариства», - сказав Годжес.
Серед інших наслідків анексії Криму директор російської програми Інституту Миру Дженсен називає зменшення проросійського лобі в Європі, а також єднання європейських країн навколо механізму введення санкцій.
«Пам'ятаєте, як кожні шість місяців була криза, як проголосують італійці, іспанці, французи, німці. Ви помітили, що це питання більше не виникає. Хіба тепер Європейський Союз не впорядкував політичні санкції як інструмент протидії Кремлю? ЄС зараз більш об'єднаний у протидії Кремлю», - заявив Дженсен.
Серед важливих змін у міжнародній політиці США, в тому числі обумовлених спочатку анексією Криму, а тепер загрозою повномасштабного наступу на Україну з боку Росії, Дженсен називає злом у сприйнятті справжніх ворогів.
«Кілька останніх адміністрацій вважали, що Китай геополітично важливіший, ніж Росія. Зараз Росія – це центральне питання зовнішньої політики Байдена. Який урок вивчено? Що Росія – це загроза», – каже експерт.
Розмірковуючи про майбутнє окупованого Росією півострова, експерти зазначають, що зараз найголовніше, що переважна більшість країн світу не визнала анексію.
«У 2018 році держсекретар Майк Помпео видав декларацію, в якій прямо та чітко наголошувалося, що США ніколи не визнають нелегальну анексію Криму. Тому ми повинні бути терплячими, і слідкувати за тим, що відбувається», - говорить Волкер.
Експерти погоджуються з тим, що для вирішення ситуації з Кримом потрібно почекати. Водночас вони звертають увагу на те, що треба й надалі протидіяти Росії, особливо у її спробі переписати історію регіону.