За час повномасштабного вторгнення соцмережі значно українізувалися – дослідження

18:30 19 липня Київ, Україна

Центр контент-аналізу з'ясував, що за чотири місяці повномасштабного вторгнення соцмережі відчутно українізувалися. Для аналізу було зібрано повідомлення з найпопулярніших в Україні соцмереж – Facebook, Twitter, Instagram, YouTube, TikTok. А також із заборонених, але все ще використовуваних на деяких територіях російських платформ VK та OK.

Підраховано частоту вживання в кожній соціальній мережі пар слів (лексем), які мають відмінне коріння в українській та російській мовах. Йдеться про такі лексеми, як крок/шаг, червень/июнь, сахар/цукор, гарбуз/тыква, лікарня/больница.

Лексеми добиралися з різних аспектів життя – харчування, побут, економіка домогосподарств, здоров'я тощо.

Загалом зібрано та проаналізовано 866 тисяч повідомлень, що містять названі лексеми та написані в період з 5 червня по 5 липня 2022 року користувачами, які вказали у профілі Україну своїм місцем перебування.

Аналогічне дослідження з ідентичного набору лексем вперше було проведено Центром контент-аналізу у жовтні 2020 року.
“Два роки тому простір соціальних мереж залишався територією майже тотального домінування російської мови. У соціальних мережах державною мовою тоді робилося лише кожне шосте повідомлення”, – наголошують дослідники.
На четвертому місяці війни російська мова втратила домінуюче становище в українському сегменті соціальних мереж. Але якщо розглядати
найпоширеніші платформи разом, вона ще помітно переважає (37% постів українською мовою проти 63% російською).
Ключові соцмережі Facebook, Twitter та Instagram показали порівняно з осінню 2020 року суттєву українізацію користувачів. Певною мірою це пов'язано з набранням чинності у січні 2021 року норм закону про обслуговування клієнтів українською мовою, внаслідок чого більшість організацій, що надають послуги, перейшли на державну мову ведення своїх сторінок.

Разом з тим, поточне дослідження показало, що серед приватних облікових записів частка повідомлень українською мовою (45%) зросла навіть більше, ніж серед спільнот та груп за інтересами.
"Логічно припустити, що українізація простору соціальних мереж була не лише зумовлена законодавчо, а й стала наслідком мовного вибору (самовизначення) користувачів", - зазначають дослідники.
В той самий час дослідження показало, що російська мова досі домінує в інших популярних в Україні соціальних мережах. Напрочуд малою залишається частка контенту українською мовою YouTube (5%), що пов'язано, найімовірніше, з алгоритмами монетизації.

Аналогічну тенденцію показав і TikTok – середовище спілкування дітей, підлітків та молоді. Частка матеріалів державною мовою тут залишилася на довоєнному рівні.

Російські платформи ВКонтакте та Однокласники, які з 2017 року заборонені в Україні, ще п'ять років тому перестали бути майданчиком для офіційної комунікації. А після 24 лютого, очевидно, втратили і значну частину користувачів, які досі використовували її.

Як зазначають дослідники, це фактично перетворило російські соціальні мережі на середовище спілкування осіб, здебільшого індиферентних до суспільно-політичних питань чи відвертих прихильників росії.

Щодо регіонального виміру, то порівняно з 2020 роком спостерігається помітна українізація користувачів західних областей України. У той час як найбільш русифікованим регіоном (поряд із Донбасом та Кримом) виступає Одещина, де лише кожне четверте повідомлення у соціальних мережах пишеться українською мовою.

Частка постів українською мовою у Донецькій та Луганській областях у червні була мінімальною, ймовірно, з двох причин – окупація та вимушене переселення більшості жителів в інші області України.