В якому режимі вчитимуться школярі та студенти з 1 вересня: Частина друга

13:05 18 серпень Київ, Україна

Продовження. Читайте початок в першій частині.

Інструкція для середніх навчальних закладів більш-менш зрозуміла. У червоних зонах з першого вересня вводиться форма дистанційного навчання, у всіх інших школах країни діти вчитимуться очно.

Правда, очникам їх батькам і педагогам доведеться дотримуватися масу карантинних правил. Відповідні рекомендації є на офіційному сайті Міністерства освіти.

Ось основні з них:

збільшені відстані між партами (з розрахунку дистанції між учнями в 1,5 метра)

розмітка на підлозі в коридорах для "організованого руху" учнів.

окремі зони для учнів різних вікових категорій

великі приміщення (актові і спортзали) пристосувати під проведення уроків

якщо погода дозволяє, проводити уроки на вулиці

гнучкий графік початку уроків для учнів різних вікових категорій

окремі кабінети для кожного класу (щоб не було переміщень по класах)

дистанційка для учнів з груп ризику (з хронічними хворобами, скажімо, органів дихання або на цукровий діабет)

учитель по можливості - в масці, діти дотримуються маскового режиму в коридорах і по місцю руху до парт

часта дезінфекція приміщень, рук, поверхонь

вода і їжа - тільки з одноразового посуду

Місцевим органам влади профільне міністерство порекомендувало потурбуватися про забезпечення шкіл достатньою кількістю масок і антисептиків.

Але ці рекомендації викликають чимало запитань. Головний - хто заплатить за маски і антисептики.

Фото : Школьники

"Місцева влада більшості міст і сіл не зможуть профінансувати закупівлю засобів захисту. У нас 400 тисяч вчителів, кожному потрібно хоча б 2-3 маски на день. Це до 1,2 млн масок в день або 9,6 млн гривень (якщо вважати за роздрібною ціною в 8 гривень). З урахуванням антисептиків і засобів для дезінфекції сума ще більше зросте. І за чий рахунок будуть всі ці витрати - питання відкрите ", - говорить заступник голови профспілки працівників освіти Сергій Романюк.

У Міністерстві освіти заявили, що гроші є. Станом на 1 січня 2020 року на рахунках місцевих властей знаходилося більше 7 млрд гривень освітньої субвенції. З них тільки менше 2 млрд мають цільове призначення, а решта (більше 5 млрд) можуть витрачатися, в тому числі, на організацію дистанційного навчання і карантинних заходів.

Втім, за словами Романюка, на ділі ці "зекономлені" 5 млрд - це фактично борги перед вчителями по виплатах за престижність праці.

"Ці доплати повинні складати до 30%, але реально на місцях платили по 5-10%", - пояснив він. До того ж кошти якщо і є, то поки тільки на папері.

Тобто, швидше за все, скидатися на маски і антисептики доведеться батькам. З яких, до слова, збирали гроші на ремонти класів, незважаючи на карантин цієї весни. Батьки вже скаржаться, що їх попередили про новий внесок.

"Сказали, потрібно крім класного фонду здати по 100 гривень на маски і антисептики", - розповіла нам мешканка Чернігівської області і мати двох дітей-школярів Ілона.

Якщо завтра - знову дистанційка

Окреме питання - з дистанційного навчання. Навесні цього року, коли був оголошений карантин, а дітей перевели на дистанційку, батьки більшості шкіл скаржилися, що навчання перетворилася на фікцію. Вчителі просто скидали на вайбер або в соцмережі список завдань. Телеуроки, які запустили пізніше, також викликали масу питань, так як в них виявилося чимало помилок.

Але одна справа - кінець навчального року, коли по-суті вже йде просто повторення пройденого матеріалу, і нової інформації не так багато, а інше - початок року.

Якщо буде таке ж за якістю онлайн-навчання, то діти взагалі не отримають ніяких знань, побоюються батьки.

За словами Сергія Романюка, в плані дистанційки за літо нічого не змінилося.

Фото: Удаленка

"Вчителі відхрестилися, перехрестилися і пішли на канікули. У більшості шкіл ніякого дистанційного навчання як не було, так і немає ", - говорить Віталій Зайцев.

"Для запуску дистанційки потрібні гроші. Для вчителя не проблема прийти в клас і в онлайн-режимі вести урок. Але потрібні як мінімум камера і комп'ютери, якісний інтернет. Чи у всіх школах і у всіх чи учнів вони є? Тому в разі переходу на дистанційне навчання буде чимало запитань. В тому числі, по оплаті. Адже для вчителя такий формат викладання набагато складніше, ніж звичайний ", - зазначає Романюк.

У міністерстві на звернення профспілки з приводу надбавок за дистанційку, відповіли що такі доплати дійсно можуть бути, причому немалі - в розмірі 50% від окладу.

"Працівникам закладів освіти, які проводять заняття в умовах дистанційного навчання, керівником закладу може бути встановлено надбавку за складність і напруженість у роботі в розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки)", - повідомили в Міністерстві освіти. Але, як випливає з відповіді, такі доплати - на розсуду директора школи і місцевої влади. Тобто бюджетні кошти профільне відомство виділяти не буде. Все - за рахунок все тієї ж "зайвої субвенції".

Але поки немає розпорядження Кабміну, чи можуть ці гроші витрачатимуться на дистанційку або доплати вчителям.

Тобто, якщо епідеміологічна ситуація знову погіршиться, то дистанційку знову доведеться запускати в пожежному режимі. І розраховувати, що в цей раз вона буде краще, ніж в минулий, не доводиться. А якість освіти може сильно постраждати.

"Про молодшій школі я взагалі не говорю. Такі діти просто ще не вміють вчитися самі, для них важливий учитель і соціальне середовище. Тому не будемо себе обманювати - якість освіти постраждає", - говорить Зайцев.

"Дистанційка остаточно доб'є наша шкільна освіта. На створення єдиної електронної платформи свого часу виділяли майже 50 млн, але куди вони пішли - неясно. Запустити таку систему на національному рівні з коліс практично нереально ", - сказав директор однієї з київських шкіл.