Сьогодні відзначаємо День лікаря

13:55 05 жовтня Київ, Україна

До цього дня немає зафіксованої дати, коли Україна відзначає професійне свято День лікаря. Вже традиційно щороку привітання лікарів відбувається в перший понеділок жовтня.

В цей день всі лікарі заслужено отримують привітання та слова подяки від пацієнтів за їхню важку і відповідальну роботу.

З початком пандемії COVID-19 в світі та оголошенням карантину в Україні з'явилося ключове питання: чи впорається українська медицина з викликами? На тлі болісних відео і фото з більш підготовлених до таких нещасть європейських країн, особливі побоювання викликали українські районні лікарні, які зазвичай ще менше оснащені, ніж міські. А якщо враховувати ту кількість міфів і страхів, які циркулювали навколо самої хвороби, ситуація справляла ще більш тривожне враження.

Але ми тримаємося завдяки неперевершеним лікарям України!

Історія Дня лікаря

Вважається, що лікар - одна з найдавніших професій. Спочатку фахівців охорони здоров'я називали цілителями. Головними центрами медичної галузі в давні часи вважалися Китай, Єгипет, Ассирія і Вавилон, де розробляли нові методи лікування і медичні препарати. Згодом медицина почала поширюватися по всьому світу, лікарі робили все більше відкриттів і розробок. Головними ініціаторами введення Дня лікаря стали Всесвітня організація охорони здоров'я та Міжнародний медичний гуманітарний союз "Лікарі без кордонів".


Цікаві факти про медицину:

Першими українськими лікарнями можна вважати медичні установи, засновані в XI столітті в Київській Русі. Це були притулки при церквах. Пізніше, вже в XIV-XV столітті з'являються перші медичні школи, а лікарні починають нагадувати сучасні - окремі приміщення і більш-менш стерильні умови.
Зі старослов'янської мови "лікар" перекладається як "розмовляти" або "бурчати". Це тому, що стародавні лікарі лікували не тільки травами і відварами, а й заклинаннями.
Вперше для цивільних потреб спеціальний транспорт (кінний екіпаж) швидкої допомоги виїхав на вулиці Лондона в 1832 році, під час епідемії холери. Перша відома постійна лікарняна служба швидкої допомоги була заснована в Комерційному госпіталі Цинциннаті (США) в 1865 році. До кінця 19 століття такі служби з'явилися в багатьох великих містах. Спеціальні екіпажі для лежачих хворих називали "каретами швидкої допомоги", і це словосполучення вживається досі.
У XIX столітті багато жінок вмирали від пологової гарячки (післяпологового сепсису). Австрійський лікар Ігнац Земмельвейс запропонував акушерам, які приймають пологи, просто дезінфікувати руки. Смертність від пологової гарячки відразу ж знизилася з 30 до 2%. Однак попри ефективність методу, Земельвейса оголосили псевдовченим і заборонили займатися лікарською діяльністю в Австрії.
До 1800 року медики носили звичайний одяг, найчастіше траурно-чорний (поява в будинку медика нерідко передувала смерті). Білі халати з'явилися після того, як лікарі усвідомили важливість стерильності в медичній практиці. Цей колір дозволяв відразу помітити забруднення, нагадував про те, як важливо регулярно прати і дезінфікувати робочий одяг. А зараз все більше медиків носять халати синього кольору. Це пов'язано з тим, що у пацієнтів нерідко спостерігається "гіпертензія білого халата": кров'яний тиск в присутності лікаря підскакує від хвилювання або страху.
Слово "гумор" родом із Стародавньої Греції, де вживалося в медичному сенсі. Античні лікарі вважали, що стан людини складався зі співвідношення рідин в його тілі - крові, лімфи, жовтої та чорної жовчі. Кожна така рідина мала назву "гумор". Якщо всі чотири гумора перебували в ідеальному балансі, людину можна вважати здоровою і щасливою, в хорошому настрої. В українській мові слово "гумор" зберегло цей первісний зміст ( "в гарному гуморі»).
 
 

П'ять "оскароносних" медиків України:

У цьому році відбулася церемонія медичного "Оскара" - отримання нагород за професіоналізм і милосердя "Орден святого Пантелеймона" і "Медаль святого Пантелеймона". Громадська нагорода за професіоналізм і милосердя "Орден святого Пантелеймона" має професійну спрямованість і присуджується в Україні з 2009 року за гуманістичну і благородну діяльність в галузі охорони здоров'я, яка позитивно впливає на свідомість і духовний розвиток українського народу та держави в цілому.

Орден "Зразок служіння суспільству" отримав Ісаак Михайлович Трахтенберг з міста Києва. Народжений 1923 року, пережив війну, все своє життя віддає служінню медицині. Вивчав вплив малих доз ртуті та її похідних на організм людини. У 1969 році він видав знамениту монографію "Хронічний вплив ртуті на організм", яка отримала визнання у всьому світі. У 2000 році видав монографію "Книга про отрути і отруєння. Нарис токсикології". Багато хто вважає її науково-публіцистичним твором. Це історичний нарис про хімічні речовини в оточенні людини в минулому та сьогоденні, про вплив на людину побутової хімії і промислових отрут. З-під пера відомого вченого вийшло 20 монографій і посібників. Одна з них присвячена фізіології розумової праці. У 1972 р І.М. Трахтенберг в Інституті гігієни праці та професійних захворювань очолив лабораторію промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин. Понад 45 років під його керівництвом розробляються актуальні проблеми профілактичної токсикології та екології. У наші дні з ініціативи Ісаака Михайловича в лабораторії вивчається вплив малих доз хімічних речовин на організм в залежності від віку.

Орден для іноземних громадян "За особистий вагомий внесок у розвиток охорони здоров'я України" отримав Пітер Регер, громадянин Німеччини, якого висунула тернопільська регіональна рада. Він є керівником благодійного фонду "Гуманітарна допомога міста Білефельд", який протягом 25 років допомагає лікарням і медикам України. В останні кілька років фонд передав в користування повністю оснащені автомобілі швидкої допомоги для закладів охорони здоров'я Тернополя. Крім того, реанімомобіль отримав і Тернопільський медуніверситет, що дозволило значно поліпшити підготовку студентів-медиків і студентів-парамедиків. Також завдяки тісній співпраці фонду та університету, сучасним обладнанням було оснащено центр симуляції навчання і центр невідкладної допомоги.

Переможцем в номінації "Кращий лікар" став Середюк Нестор Миколайович. Заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук технологічної кібернетики України, член Асоціації кардіологів України, Нестор Середюк працює медиком вже 62 роки. Він присвятив гастроентерології 20 років, а кардіології - понад півстоліття. Він вважає медицину постійним поєдинком зі смертю, де тільки справжній професіонал здатний перемагати.

Професор широко відомий як талановитий, багатогранний вчений, автор понад 600 наукових праць, серед яких понад 30 монографій, підручників, навчальних посібників, статей в авторитетних виданнях України, Європи і США.

"Орден святого Пантелеймона" в номінації "Кращий медичний працівник" отримав Голод Андрій Юрійович, фельдшер з медицини невідкладних станів бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги підстанції №1 Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. З квітня 1996 року і досі він фельдшер з медицини невідкладних станів. У 2015 році Андрій Голод проходив службу в зоні бойових дій на сході України на посаді фельдшера медичного пункту. Під час мобілізації пройшов курс "Tactical Combat Casualty Care" за стандартами надання медичної допомоги НАТО в умовах війни. Проводив інструктажі та заняття з домедичної допомоги на полі бою з військовослужбовцями.

Нагороду в номінації "Новатор охорони здоров'я" отримав Сморжевський Валентин Йосипович, професор кафедри хірургії та трансплантології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (м.Київ). Його наукова і практична діяльність присвячена актуальним проблемам загальної, судинної, серцевої і рентгеноендоваскулярної хірургії. Саме він вперше в Україні виконав одночасну реконструктивну операцію на судинах серця і шиї без застосування штучного кровообігу. Брав активну участь в підготовці і виконанні трансплантації серця, впровадженні в клінічну практику рентгеноендоваскулярних методів, зокрема, рентгеноендоваскулярне протезування аневризми черевної частини аорти, торакоскопічного закриття артеріальної протоки. Працює над проблемою створення тромборезістентності та антипроліферативного стента для судин малого діаметра, методів первинної та вторинної профілактики тромбоемболії гілок легеневої артерії. Автор понад 220 наукових робіт, в тому числі 3 монографій, 4 авторських свідоцтв, 8 патентів України на винахід.