Цирк закінчився, люди повертаються на Донбас

21:32 20 лютого Київ, Україна

Насильно евакуйовані мешканці невизнаних республік повертаються додому. В черговий раз Кремль використав жінок та дітей для досягнення своїх політичних та окупаційних цілей.

18 грудня 2022 року так званий глава ДНР зробив заяву про початок евакуації громадян республіки до Ростовської області Російської Федерації у зв'язку з можливим військовим вторгненням України. У відеозверненні Д.Пушилін висловив турботу про громадян республіки та запевнив, що він домовився з керівництвом Російської Федерації про їхній прийом та розміщення.

Як завжди насправді все виявилося банально простіше і цинічніше. У Росії добробут і життя простих громадян ніколи не стояли в пріоритеті, а щодо жителів тимчасово окупованих територій України, то й поготів.

Російські журналісти на всіх пропагандистських каналах демонстрували «жахливі» кадри евакуації жінок та дітей, які втекли від нібито можливих обстрілів та звірств української армії. Але варто було їм прибрати камери та поїхати, як нещасні люди стали нікому не потрібні і про них одразу ж забули.

Заява Д.Пушиліна про готовність Росією прийняти і розмістити громадян, які тимчасово виїжджають з республіки, виявилася, м'яко кажучи, надто перебільшеною.

За словами очевидців, людей розселяли у непридатних для проживання приміщеннях, більшість з яких перебувала в аварійному стані. Відсутні елементарні санітарно-побутові умови, необхідні для проживання, а серед «евакуйованих» були й молоді мами з немовлятами.

Також ніхто не подбав про забезпечення людей, що виїхали з республік, продовольством – виживайте, як хочете. Мізерні заощадження, взяті з дому, вже закінчуються.

Багато хто усвідомив, що їх використовували як масовку для створення чергової кремлівської агітаційної театральної вистави. Загрози нападу української армії на невизнані республіки немає. Хто має хоч якісь кошти, вирішив повертатися додому, поки вони ще є, а не перетвориться на бомжа в чужій країні.

Як виявилося, це був квиток в один кінець. Як у 30-х роках минулого століття, коли під покровом ночі НКВС-ники садили людей в автомобіль і забирали у невідомість.

Росія ніколи не економила ресурси на створення агітаційних та пропагандистських фільмів, у тому числі, на превеликий жаль, продовжує калічити і людські життя.

Дії Кремля та проросійських воєнізованих формувань на сході України можна описати словами пісні Булата Окуджави, з маленькою зміною: «А нині нам потрібна одна «картинка», одна на всіх – ми за ціною не постоїмо».