Харків: історія походження вулиці Римарської

18:19 24 грудня Київ, Україна

Харків – це одне із старих та великих міст, яке почало заселятися жителями з різних куточків Лівобережної України. Місто, де розгортали свою торгівлю ремісники, майстерні, відкривалися заводи та будувалися будинки.

Спочатку забудова на нових вулицях зводилася тільки дерев'яними будинками, потроху з середини і кінця XVIII століття будинки стали перестроювати на кам'яні, з'являлися нові господарі, забудовувалися нові квартали з різною архітектурою, вирувало життя.

Одна з перших та старовинних вулиць у Харкові має назву Римарська. Ще з XVII століття римарі або лимарі проживали у Харкові (їх ще називали шорниками). Це люди, які майстерно виготовляли кінні упряжі, збруї та різноманітні вироби зі шкіри.

 

Фото: Улочка Рымарская: старые фото

З приходом XIX століття центральні міста Російської імперії почали розширюватися і збільшуватися через приїжджих. Тому вже в другій половині XIX століття була облаштована конка - це міський транспорт або залізниця: коні, запряжені у візок, рухалися вулицями в певному напрямку. І для зручного їхнього пересування на важких ділянках дороги для коліс прокладали металеві рейки.

Римарі (шорники), коли коні були основним способом пересування, повністю облаштовували віз і кінну упряж, тобто оббивали пасажирські екіпажі, виготовляли ремені, кінні збруї, валізи для поїздок.

Існує думка, що жодних римарів по цій вулиці не проживало і всі їхні цехи знаходилися на околиці міста, оскільки саме виробництво шкіри має неприємний запах.

Що стало причиною, щоб назвати саме вулицю Римарською — невідомо, але деякі факти можуть також вважатися основними, наприклад, старший цеху римарів був на прізвище Лимар, а один солдат військового гарнізону міста Харків, який проживав на цій вулиці з сім'єю, носив прізвище Римаренко.

Можливо, все ж таки самі майстерні або магазини римарів працювали в центрі Харкова, але достовірних фактів немає.

Фото: Старый Харьков

По суті сама вулиця сформувалася ще до середини XVIII століття, приблизно до 1760 року. Жили на ній сотники і будинки стояли лише праворуч із парними номерами. Сама вулиця не мала офіційної назви лише іменувалася людьми, які просто її називали вулиця Сушкова.

До кінця XVIII століття вулицею почали вести забудови приїжджі купці та поміщики. Вулиця Римарська була названа в період упорядкування в місті будинків та привласнення офіційних назв харківським вулицям. Губернатор І. Бахтін в 1804 доручив скласти план міста з усіма найменуваннями вулиць. Так і виникла назва вулиці Римарська.

Римарська була одного разу перейменована на вулицю Клари Цеткін (1920-1941). Тільки після війни повернулася стара назва.

Стара вуличка містить багато різної архітектури, яка змінювалася, починаючи з XVIII століття. На ній проживали вчені та медики, купці та офіцери, будувалися кооперативні будинки, вже з початку XX століття вибудовувалися прибуткові будинки відомих у Харкові архітекторів О. Ржепішевського та О. Гінзбурга.

Також по старій вуличці Римарській проживали М. Хвильовий (український поет та публіцист), О. Шевченко (теоретик мистецтва, художник авангардист), партійний діяч Ф. Дзержинський, навчалася у гімназії відома народна артистка театру та кіно Л. Гурченко, в одному з будинків зупинялася К. Шульженко.

 

У кожному місті є вулички, які закохують у себе з першого разу, якими хочеться постійно прогулюватися. У кожної людини знайдеться своє особливе місце, де з любов'ю вдихаєш аромати вулиці, розчиняєшся в її атмосфері, насолоджуєшся її архітектурою. А якщо знаєш, хто на ній жив раніше і яку вона зберігає в собі історію чи таємницю – захоплює дух!