Мова - зброя

10:44 19 березень Київ, Україна

Колишні радянські республіки і країни-сателіти в Центральній і Східній Європі і Західній і Центральній Азії стоять перед обличчям неослабного тиску з боку Росії, яка прагне відновити імперський статус.

У реалізації своїх агресивних планів Росія використовує стратегію гібридної війни, відому під назвою «організація рейдів», що є легкою і ефективною альтернативою дорогим і небезпечним методам конвенційної війни. В інформаційній сфері такі «рейди» виступають інструментом формування вигідного Кремлю суспільного сприйняття якоїсь проблеми. Тому боротьба за інформаційний простір колишніх радянських республік і країн-сателітів є одним із найголовніших завдань кремлівських стратегів.

Для російських ЗМІ досить легко організувати «рейди» в інформаційний простір тих суверенних країн, де мовлення йде національною та російською мовами. Телебачення, радіо та «фабрика тролів», що працює в соціальних мережах, передають повідомлення «м'якої сили», сфабриковані в Росії. Росія грає на національних почуттях російськомовних меншин для того, щоб вплинути на внутрішню і зовнішню політику цих країн. Так зване «порушення прав російськомовного населення за кордоном» може служити виправданням порушення суверенітету, як це було у випадках з Грузією і Східною Україною. Якщо Росія захоче спровокувати хвилювання в певній країні, то російська меншина буде дуже корисним інструментом для реалізації агресивних намірів Кремля.

Після гучної перемоги Санду на виборах президента Молдови, Кремль зрозумів, що втрачає позиції «куратора Молдови». Тому боротьба за інформаційний простір цієї країни набирає обертів. Ще 4 червня 2018 року Конституційний Суд Молдови визнав застарілим закон про функціонування мов, який був затверджений ще за часів СРСР, у якому йшлося, що російська мова на території країни є засобом міжнаціонального спілкування. Парламент Молдови в грудні 2020 року прийняв новий закон про функціонування мов, повернув російській мові особливий статус і зобов'язав держоргани надавати інформацію громадянам, в тому числі і російською мовою. Також парламентарі прийняли поправки до Кодексу аудіовізуальних медіапослуг - які створюють можливість для повернення в повному обсязі російських теле- і радіопрограм.

Конституційний Суд Молдови в січні цього року визнав, що новий закон не відповідає конституції суверенної країни. Але Кремль не збирається відступатися від своїх намірів.

Законопроєкт ініціювала партія Додона, на якого Кремль зробив ставку після того, як він «перестав бути комуністом», залишив Вороніна і очолив Партію соціалістів. Коли у 2016 році Додон став президентом Молдови, він надавав Кремлю багато обіцянок (денонсація угоди про асоціацію Молдова-ЄС, федералізація Придністров'я, повна обструкція НАТО, посилення самостійності Гагаузії, розширення прав російської мови і т.д.). Кремлю важливо не втратити те, чого він досяг в Молдові. А для цього потрібні свої люди у владі. Додон останнім часом зумів довести, що він повністю прокремлівський і безмежно йому відданий. Кремлю потрібно, щоб він гальмував європейську інтеграцію, не давав налагоджувати контакти з НАТО, не допускав посилення процесів реінтеграції Молдови і всіляко заважав зближенню Молдови з Україною. Боротьба за інформаційний простір – один з пріоритетних напрямків у переліку персональних завдань Кремля, яким опікується молдавський політик. І він готовий всі ці замовлення виконувати.

"Ми розробили новий закон про функціонування мов, який передбачає і особливий статус російської мови, будуть проведені публічні слухання в парламентських комісіях, щоб ми могли просувати цей закон. Сподіваюся, що в найближчі місяць-півтора ми зуміємо забезпечити затвердження цього закону в парламенті", - заявив Додон у відеозверненні, що транслюється на його сторінці в Facebook.

Інтерес Росії до Молдови не пов'язаний з бажанням відновити братську дружбу російського і молдавського народу. Для президента Росії такого поняття як «дружба народів» взагалі не існує. У Росії також немає економічного інтересу до Молдови. Поставки газу за російськими масштабами такі мізерні, що Газпром може і не помітити втрати цього ринку. Ще менше Росію цікавить імпорт з Молдови.

Інтерес Росії до Молдови пов'язаний з тим, що Кремль розглядає цю країну, як «ключ» до Придністров’я, яке наразі є головною стратегічною локацією для імперських намірів Кремля в Європейському регіоні.

Кремль використовує «мову Пушкіна» як одну зі складових гібридної війни, яку Москва веде практично з усім демократичним світом. Як якір, який намагається залишити в інформаційному просторі колишніх радянських республік і країн-сателітів з метою реалізації можливих намірів розколу за мовною ознакою та дестабілізації суспільства незалежних країн. Кремлю не потрібні потужні стабільні країни-сусіди.

Йому потрібні «слабкі імперські провінції», повністю залежні від Імперії та готові виконувати будь-які забаганки своїх «господарів».