Пригожинське відлуння туарегів

05:26 06 жовтня Київ, Україна

24 травня 2021 р. малійські військові заарештували чергового тимчасового президента країни Ба Ндао, прем'єра Моктара Уана і міністра оборони генерала Сулеймана Дукуре. Причиною стала відмова президента і прем'єра включити до складу перехідного уряду полковників Модібо Коне і Садіо Камару, активних учасників торішнього військового перевороту.
 
Нестабільність, що захлиснула цю західноафриканську країну, почалася в січні 2012 року, коли на півночі країни, населеній кочовими племенами, підняли повстання туареги. Річ в тому, що після падіння в Лівії режиму Муаммара Каддафі в 2011-му багато туарегів з Малі, що служили в армії поваленого диктатора, повернулися на батьківщину. Повернулися зі зброєю в руках і реальним бойовим досвідом. Посилені «новими бійцями» племена малійських туарегів легко звільнили від влади центрального республіканського уряду величезні північні території і проголосили там державу Азавад.
 
Сепаратизм туарегів спровокував політичну нестабільність і низку державних переворотів і на півдні республіки, в столиці, в місті Бамако. Слабка і корумпована урядова армія не могла дати відсіч сепаратистам, але зате у неї вистачало потужності раз за разом скидати власний уряд і формувати нові військові хунти.
 
Крім цього, на півночі Малі з'явилася нова загроза – ісламісти і прихильники фундаменталізму. Активізувалася терористична «Аль-Каїда в країнах ісламського Магріба», серед туарегів виникло радикальне угрупування «Ансар ад-Дін». На території самопроголошеного Азавада почалася боротьба між ісламістами і націоналістами-сепаратистами.
 
Франція намагалася військовим шляхом стабілізувати свою колишню колонію. У 2013 році з ініціативи Парижа в країну були введені французькі війська. Французька армія завдала ісламістам низку поразок в ході операцій «Сервал» і «Бархан». Але ісламістські групи перейшли до партизанської війни, в якій французи та інші європейські миротворчі контингенти «загрузли».
 
Міжнародний миротворчий контингент перебуває в Малі вісім років - відтоді, як в 2013 році була затверджена багатопрофільна комплексна місія ООН по стабілізації в Малі (МІНУСМА). За даними на лютий 2021 року за ці роки там загинули 235 миротворців, понад 380 військовослужбовців і цивільних співробітників ООН отримали поранення.
 
Після чергового військового перевороту в Малі у Парижа увірвався терпець, і французи почали згортати співпрацю з правлячою хунтою, що прийшла на зміну попередній. У липні цього року президент Франції Еммануель Макрон анонсував закриття до кінця року частини військових баз в містах Кідаль, Тесалії і Томбукту.
 
Тимчасовий прем'єр-міністр Малі Шогель Маїга звинуватив Францію у «відмові» від країни після того, як Париж вирішив скоротити свої війська майже наполовину. Виступаючи на Генеральній асамблеї ООН в Нью-Йорку, Майга розкритикував цю «односторонню заяву», додавши, що вона «змушує нас шукати шляхи і засоби для кращого забезпечення нашої безпеки автономно або з іншими партнерами».
 
Схоже, що Росія давно готувалася стати таким «іншим партнером» та «зайти» на звільнене міжнародними миротворцями місце. Зайняти місце французів в цій африканській країні поспішили російські найманці з "ПВК Вагнера". Ще кілька місяців тому в Малі почали проходити «мирні демонстрації» проросійськи налаштованих мешканців країни з закликами призвати на «допомогу нещасному Малі таких потужних та миролюбних росіян». 22 вересня, коли Малі відзначає день незалежності, в столиці країни Бамако була організована демонстрація, учасники якої вимагали якнайшвидшого виведення французьких військ - і введення російських. І Росія, безперечно, дала себе «вмовити».
 
«Оскільки скорочується зовнішня підтримка з боку тих, хто зобов'язався допомагати викорінювати там тероризм, то вони звернулися до російської приватної військової компанії», - заявив Лавров на пресконференції в штаб-квартирі ООН, маючи на увазі план Франції скоротити свою військову присутність в Малі. Міністр додав, що Росія також робить свій внесок в підвищення обороноздатності Малі на державному рівні, поставляючи туди військово-технічну продукцію.
 
Така офіційна заява високопосадовця Кремля, що практично «поставила крапку» в питанні, чи є в Росії, у порушення норм власних законів, приватні військові компанії, викликала негативну реакцію збоку країн, присутніх з миротворчою функцією у Малі.
 
Міністр оборони Франції Флоренс Парлі, яка у середині вересня знаходилася в Малі, вимагала від перехідного уряду, в якому домінують військові, відмовитися від залучення російської ПВК «Вагнер». «Ми не зможемо жити з найманцями», - попередила вона напередодні полковника Садіо Камара, міністра оборони Малі. «Моя мета - домогтися успіху в проясненні позиції малійській владі і повторити свої міркування, що звернення до ПВК «Вагнер» несумісне з перебуванням в Малі французьких військ, які боролися з джихадистами в Сахеле протягом восьми років».
 
Однак малійський уряд вустами прем'єр-міністра Чогеля Кокалла Майга відповів заявою, що не дозволить «жодній державі робити вибір замість нього і тим більше вирішувати, яких партнерів воно може залучати чи ні».
 
Німеччина та Естонія теж заявляють про готовність вивести своїх миротворців з Малі, якщо влада цієї африканської країни запросить до себе "ПВК Вагнера". Але найманці з Росії вже в Малі. В арабському сегменті «Твіттер» з'явилися повідомлення, згідно з якими вже в серпні цього року з Сирії в Малі були перекинуті найманці «ПВК Вагнера».
 
Тим часом в краснодарському Молькіно повним ходом йде набір в ПВК для «відрядження» у Малі. Відповідні оголошення стали з'являтися в пов'язаних з ПВК пабліках в соцмережі "ВКонтакте". Починаючи з кінця серпня про ситуацію в Малі почали писати ЗМІ, які пов'язують з відомим петербурзьким бізнесменом Євгеном Пригожиним, засновником та власником ПВК «Вагнера».
 
Ідею втручання Росії в малійську кризу розвиває і телеканал "Царгород", який належить бізнесменові Костянтину Малофєєву. «У Малі на мітингах можна побачити навіть прапори Росії. Народ вимагає, щоб нове керівництво скоріше звернулося до нашої країни», - говорив 23 вересня в ефірі каналу політолог Олександр Дугін. «У багатополярному світі у Росії з'являється шанс прийти в Африку з абсолютно новою місією. Росія не має колоніальної історії в Африці. і традиційні зв'язки з африканськими країнами і антиколоніальними рухами у Москви мають довгу і в цілому позитивну історію. Саме час Росії прийти в Малі. з повагою до її давньої історії, культури, ідентичності. Без найменшого натяку на зверхність або жадібні наміри».
 
Малі - не єдина нова африканська країна, де найближчим часом можуть з'явитися найманці з Росії. Після Лівії, Судану і ЦАР, де вони «засвітилися» вже давно. На початку вересня політологи, що працюють з Пригожиним, повинні були підготувати кілька аналітичних записок з аналізом ситуації в сусідній з Малі Гвінеї. У цій африканській країні 5 вересня також трапився військовий переворот. Президент Альфа Конде був узятий під варту, до влади прийшов полковник Мамаду Думбуя. Кремль у будь-який спосіб намагатиметься розширити присутність своїх військовиків у Африці. Тому слід очікувати на військових картах кремлівської ПВК появи ще однієї африканської країни.
 
Яку найманці Путіна будуть «захищати» без «найменшого натяку на зверхність або жадібні наміри»…