Чергові санкції проти Білорусі

08:15 16 грудня Київ, Україна

2 грудня цього року щодо Республіки Білорусь запроваджено черговий пакет санкцій. США, ЄС, Великобританія та Канада одночасно оголосили про обмежувальні заходи щодо низки білоруських чиновників, силовиків та осіб, близьких до урядових структур. Обмеження торкнулися і низки білоруських підприємств та установ. Ці санкції – відповідь на міграційну кризу, спровоковану білоруською владою на білорусько-польському кордоні. Нові санкції – сигнал, що без жорсткої відповіді ігрища Лукашенка із мігрантами не залишаться.

Санкційна історія Заходу тягнеться для Білорусі майже від початку 2000-х років. ЄС почав їх запроваджувати з 2004 року, а історія американських санкцій починається з 2006 року. За допомогою санкцій і ЄС, і США реагували на концентрацію політичної влади в Білорусії, звинувачуючи чинну владу у маніпуляції виборами та придушенні опозиції.

Введені в той період обмеження та правові механізми досі діють, хоча у відповідь на пом'якшення внутрішньої політики Лукашенка ЄС та США скорочували кількість осіб під санкціями або запроваджували тимчасові винятки. До 2016 року у списках заблокованих осіб ЄС з Білорусії залишалося лише чотири особи, а США випустили генеральну ліцензію щодо раніше заблокованих білоруських підприємств, постійно продовжуючи її.

Санкції 2020 року, які були введені Заходом на тлі президентських виборів та громадських протестів, мали швидше символічний та сигнальний характер. Але вже влітку 2021 року стало зрозуміло, що влада Лукашенка не збирається зупинятися на обраному «картопляним диктатором» шляху антидемократії.

Після піратського захоплення білоруськими силовиками рейсу Ryanair тиск на Мінськ суттєво посилився. Євросоюз розширив списки заблокованих. До червня 2021 р. серед них було 166 фізичних та 15 юридичних осіб, включаючи такі великі компанії, як МАЗ та БелАЗ. Було запроваджено секторальні санкції. Серед них – заборони на постачання оборонної продукції, товарів для тютюнової промисловості, обмеження на імпорт низки найменувань нафтопродуктів та калійних добрив, заборона на операції з урядовими борговими паперами з терміном погашення понад 90 днів, на страхування держструктур Республіки Білорусь, заборона на операції Європейського інвестиційного банку з Білорусією. США, які спочатку обмежувалися блокуючими санкціями щодо чиновників, після інциденту з Ryanair також пішли на жорсткіші заходи. Вашингтон не став продовжувати дію генеральної ліцензії для дев'яти білоруських підприємств, які раніше належали до списку заблокованих осіб. У серпні 2021 року президент Байден підписав виконавчий указ 14038, який значно посилив правовий механізм санкцій щодо Білорусії. Блокуючі санкції було введено проти 21 організації, серед яких великі білоруські підприємства. Свої режими санкцій відновили Великобританія, Швейцарія та Канада.

Грудневі санкції продовжують курс посилення санкційного тиску. ЄС розширив список заблокованих осіб, долучивши до нього деякі компанії, які раніше блокували американці. США також розширили кількість осіб під блокуючими санкціями. В обох випадках під них потрапили чиновники, силовики та інші особи, які стосуються «міграційної кризи», а також компанії та організації, задіяні в експортних операціях та отриманні валютних надходжень. Окрім усього, в американський список санкцій потрапив старший син Олександра Лукашенка Дмитро, як близький до диктаторського режиму чиновник. США також запровадили секторальні санкції щодо фінансового сектора, заборонивши американським особам купівлю білоруських боргових зобов'язань із терміном погашення понад 90 днів. Великобританія та Канада заблокували низку осіб та підприємств.

Звичайно, влада Білорусі заперечує, що цілеспрямовано організовувала міграційну кризу на кордонах ЄС. Однак у нещодавньому інтерв'ю ВВС Олександр Лукашенко підтвердив, що білоруські прикордонники могли допомагати мігрантам перебратися на територію ЄС, цинічно додавши: «бо вони йдуть не до мене, а до вас».

Вжиті ЄС та США санкційні заходи, звичайно, поки що не призведуть до повного колапсу білоруської економіки, значна частина якої пов'язана з Росією. Однак у низці галузей білоруської економіки санкції все ж таки дуже болючі, особливо в галузі нафтопереробки та виробництва калійних добрив. Потрапляння до блокуючого списку Мінфіну США серйозно ускладнює міжнародну діяльність осіб та підприємств, пов'язаних із диктаторським режимом.

Лукашенко не вгамується. Події двох останніх років говорять про те, що вождь Білорусі зовсім втратив зв'язок із реальністю у своєму непереборному бажанні залишитися при владі.

Тому слід очікувати на подальше зростання санкційного тиску. Але, на жаль, бенефіціаром від санкцій може стати Кремль, який охоче простягає руку «братньої» допомоги Білорусі в обмін на можливість остаточно перетворити «синьооку» на свого «імперського васала».