Не час для побоювань

22:09 27 травня Київ, Україна

Далеко в минулому залишився час, коли в битвах все вирішувала піхота - цариця полів. Війна вийшла на наступний високотехнологічний рівень. Наразі стратегічні перемоги забезпечують можливість знищити ворога на великій дистанції, практично не вступаючи з ним у прямий вогневий контакт. Це вже потім, після того, як з далекої відстані «відпрацює» по ворогах далекобійна артилерія, авіація та ракетні системи залпового вогню, у бій вступають танки та піхота. І настає час особистої мужності та героїзму. Обличчям до обличчя…

Українські захисники в ході цієї війни вже довели, що за особистою мужністю та героїзмом «на дві голови» перевершують загарбника. Вони на своїй землі, захищають батьківський будинок та близьких людей. Тому будь-якому загарбникові нічого «не світить». Тільки смерть. Швидка та невідворотна.

Завдяки допомозі міжнародної антипутінської коаліції, в Україну йдуть постачання такого необхідного для боротьби з окупантом озброєння. Спорядження, стрілецька зброя, переносні ракетні комплекси допомагають українцям проявити свою мужність та вправність та стримувати ворога, знекровлюючи його та знищуючи живу силу та техніку.

Але цього мало. Україні потрібно повністю очистити свою землю від загарбника. І для цього їй потрібна найновіша високоточна артилерія та ракетні системи залпового вогню. Безумовно, потрібна сучасна авіація та партнери не наважуються надавати нові літаки. Тому українським повітряним асам доводиться «приземляти» сучасні російські Су-35 початку ХХІ століття старенькими, 70-х років минулого століття. І це в них уміло виходить.

Але жодна вправність і мужність не відправить ракету українських «Градів» та «Ів» на відстань більшу, ніж закладене виробником у її характеристики. Якби люта ненависть до ворога могла б збільшити максимальну відстань, то практично кожен українець зміг би кинути гранату до Червоної площі, у серце імперії Зла. Але в житті так, на жаль, не буває. Тому захисникам України дуже важко стримувати ворога, який має на озброєнні сучасні далекобійні засоби ведення вогню.

Дякувати Богу, на передовій вже з'явилися перші РСЗВ чеського виробництва RM70, які за своїми характеристиками значно переважають над «Градами» та «Івами». Тепер українські захисники можуть передавати «подарунки» ворогові практично на 70 кілометрів, знищуючи окупанта та стримуючи його нові «посягання» на українську землю. Але їх замало для перемоги, для стратегічного перелому ситуації на користь України.

Вже не перший день точаться розмови про надання українським захисникам двох типів американських ракетних систем залпового вогню – M270 MLRS та М142 HIMARS. Це потужне сучасне озброєння, яке змогло б вплинути на тяжку ситуацію на фронті на користь України. Крім великої відстані високоточної стрілянини звичайним боєприпасом, комплекси надають можливість вести вогонь тактичними ракетами ATACMS на відстань до 300 кілометрів. Це дозволило б Збройним Силам України якісно вирішувати стратегічні завдання та максимально послабити ворога, тим самим наблизивши таку необхідну не лише нам, українцям, а й усьому світовому суспільству перемогу України.

Але… На думку Західних політиків, наявність в України такої зброї, яка дозволить завдавати ударів по території країни-агресора росії, може спровокувати відкриту агресію останньої проти країн НАТО. Тому ми, Україна, маємо надати певні «гарантії», які не застосовуватимуть далекобійну зброю для знищення цілей на території росії.
Будь-які коментарі тут зайві.

Приблизно така сама ситуація з німецькими танками та ізраїльськими ракетами. Все ж таки Захід ще не до кінця зрозумів масштаби російської загрози. Затримки та побоювання можуть дуже дорого коштувати не лише Україні, а й усьому світовому суспільству, в якому деякі впливові бажають спокійно «досидіти на березі річки, поки труп ворога сам не пропливе повз нього».

Час їм уже зрозуміти: такі мрії безпідставні.