Не потрапити у пастку

22:08 08 червня Київ, Україна

Україні загрожує пастка втоми, байдужості та заспокоєння. Мова не про нас, українців. Наші біль, лють та орієнтованість на перемогу нікуди не поділися і не подінуться. Але, на жаль, на етапі «затяжної війни», на яку перетворилася провальна спроба ворожої «блискавичної спецоперації», на перший план виходить навіть не мужність і героїзм, а наявність ресурсів. Насамперед – важкого військового озброєння, літаків та ракет.

Збройні Сили України без достатньої кількості обіцяного країнами-партнерами важкого озброєння не можуть перейти до активних наступальних дій та звільнити окуповані території. Допомога, яку зараз надають країни Заходу у тяжкому озброєнні, за своєю кількістю зовсім недостатня для розгрому агресора. Її мало для стратегічного перелому на користь України перебігу подій на фронті. Отримана кількість дозволяє стримувати ворога, завдаючи точкових ударів на критичних напрямках.

Безперечно, і за таку допомогу партнерам величезна подяка. Без неї було б зовсім погано. Але навіть така вкрай важлива, але недостатня допомога останнім часом значно сповільнилася, незважаючи на публічні запевнення політиків країн-партнерів щодо «посилення та прискорення».

І в цьому є і наша вина… На самому початку війни, у лютому-березні-квітні, світова спільнота, уражена та злякана злочинною агресією росії проти України, щодня виражала свою громадянську підтримку нашій країні різноманітними акціями, мітингами, флеш-мобами. Збирали гуманітарну допомогу, кошти, відчиняли двері своїх будинків для вимушених переселенців із України.

Зірки спорту та мистецтва, громадські діячі, прості громадяни всього світу голосно висловлювали публічну підтримку українцям у їхній мужності та самовіддачі. Засуджували звірячі військові злочини кремлівської орди та співчували нашим втратам та горю.

Під тиском громадської думки керівництво західних країн почало вводити санкції проти агресора та надавати допомогу озброєнням та необхідними ресурсами.

Завдяки такій загальносвітовій підтримці ми, українці, остаточно повірили у власну перемогу. Як інакше? Майже весь світ за нас, за Україну! І у своїй впевненості ми послабили свою соціальну активність, спрямовану на повідомлення інформації про необхідність об'єднання зусиль міжнародного суспільства для перемоги над світовим Злом до кожного жителя планети.

На жаль, останнім часом міжнародне суспільство почало «зменшувати оберти» цивільного опору агресору та підтримці України. Воно почало «втомлюватися від війни» і вже потроху звикло до «можливої загрози», переносячи акценти своєї уваги на ситуаційніші потреби власного життя.

Західні політики та керівники, відчувши поступову зміну акцентів суспільства своїх країн, змушені прислухатися до актуальних потреб своїх виборців, від яких безпосередньо залежить їхнє майбутнє та посади.

Концентрація активності на стримуванні агресії та необхідності знищення Зла у своєму зародку поступово спадає. Що абсолютно неприйнятно для України та українців.

Кремль перейшов до війни на виснаження. Це відповідає його задумам. І це йому почасти вдалося.

Хоч би якою здавалася росія ослабленою і неспроможною, це величезна країна, ворожа нам за своєю злочинною сутністю. Тупа, огидна, незрозуміла із загальнолюдського виміру, але має значний сировинний, військовий та людський ресурс. І без активної, абсолютної допомоги світового суспільства Україні дуже важко зламати хребет Звіра.

Зараз дуже важливо підняти нову хвилю загальносвітового засудження та опору можливому поширенню Зла. Слід задіяти всі можливості української дипломатії та громадянського суспільства з метою поширення правдивої інформації про цю війну як загрозу всьому живому на Землі. Донести до кожного європейського та заокеанського будинку просту істину про те, що російське зло – це не застуда, яка самостійно пройде через 7 днів. Це жахливий нарив, гнійник на тілі кожного. І якщо його не видалити, то захворювання перекинеться на весь організм і призведе до його смерті.

Україна готова та може провести хірургічну операцію.

Але їй необхідні інструменти та ліки, щоб операція пройшла максимально ефективно та без трагічних ускладнень.