"Надійні партнери"...

21:10 30 липня Київ, Україна

Серед провідних гравців на світовій геополітичній арені є справжні гіганти, найбільш впливовими серед яких є США, Китай та Індія. Росія дуже хотіла б зайняти місце поруч з цими країнами, але «геніальні» путінські плани дали збій в Україні. Московія, яка завжди вважалася практично головним енергетично/сировинним та військовим експортером, стрімко втрачає свої позиції в наслідок своєї безглуздої кривавої агресії проти України.

Ставлення Китаю до самої росії та дій кремлівської влади можна охарактеризувати, як очікування, коли «яблуко саме впаде у підставлені долоні». Китаю потрібні лише російські ресурси та простори, які кремль ніяк не може впорядкувати та довести до ладу. І не зможе ніколи. Бо «гігантська московська імперія» виявилася сильною лише на словах. У реаліях сьогодення кремлю ледь вистачає можливостей та засобів для утримання «в узді» та хоча б якомусь порядку певної кількості центральних регіонів та «двох столиць». Віддалені куточки «необ’ятної» вже давно зрозуміли, що користі від центральної влади немає ніякої, тому навряд чи будуть проти зміни кінцевої адреси отримувача податків. 

Через провальну для кремля агресію проти України, Пекін отримав додатковий шанс на скорочення терміну «очікування падіння яблука». Економічні та репутаційні втрати росії на тлі економічних Західних санкцій значно послабили позиції москви у діалозі з Пекіном. «Яблуко» росії вже «ледь тримається на гілці». До того ж Пекін має змогу в повній міри використовувати вимушену для москви через санкції зміну напрямків експорту сировини на власні потреби.

Індія з часів срср вважалася надійним партнером та «другом» кремля. Зараз, у тренді спрямування кремлівських інтересів на Схід, на тлі показово «тісних та дружніх» взаємин москви та Пекіну, відношення з Делі знаходяться у тіні. Незважаючи на те, що Індія, як і Китай, за останні місяці значно ( у 4,7 рази!) збільшили імпорт російської нафти,  її енергетична залежність від росії набагато менша від країн Європи. Тому, зростання імпорту російської нафти, більш «важкої», ніж та, яку закуповують зараз країни ЄС, надасть можливість Делі отримати значні прибутки від її переробки та отримання «дешевого» дизельного палива з подальшим його продажем. 

Свої внутрішні енергетичні потреби Індія задовольняє ядерною енергетикою, імпортуючи необхідний уран із багатьох країн. Як його постачальник, росія втратила свої позиції, на які стрімко увірвався Казахстан, який зараз стає чудовим місцем для закупівлі рідкісноземельних мінералів через санкції проти режиму путіна.

«Дружба» з Делі, як з одним із провідних стратегічних партнерів,  для москви завжди була критично важлива. Тому, кремль «не жалів» для Індії навіть передової військової техніки та обладнання, експортуючи танки, С400 та навіть авіаносні крейсери. Але зацікавленість таких бажаних кремлем партнерів у російській зброї значно зменшилася після «демонстрації можливостей» «аналоговнєтного» російського металобрухту, тим більше – у порівнянні із західними зразками, за допомогою яких Україна лупить ворога «і в хвіст, і в гриву». А про розробку, створення та експорт якихось більш вдалих зразків російського оборонпрому до Індії, в умовах санкційного голоду росії у технологіях та сучасних комплектуючих, може мріяти лише божевільний диктатор.

«Віддалення» Делі від москви пов’язане також з заграванням кремля до Піднебесної, яка своїми зазіханнями на індійські території становить реальну загрозу територіальній цілісності Індії. Том, більш цікавим стратегічним партнером для Індії стають США та ЄС, які вже у 2021 році вже мали загальний обсяг торгівлі з Індією на суму понад 310 мільярдів доларів США.

Економічне та стратегічне партнерство з країнами Заходу для Індії є більш надійним фактором як для розвитку країни, так і для нівелювання можливої загрози  з боку Китаю.

Якщо додати до перерахованих факторів ще й величезну індійську діаспору, що налічує більше двох з половиною мільйонів американців індійського походження і ще до півтора мільйона громадян Індії, які недавно приїхали до США, стає ще більш зрозумілим укріплення взаємин між цими двома країнами. У Великій Британії та Канаді також проживає близько 1.7 мільйона осіб індійського походження. Кількість індійської діаспори на росії не йде з цими цифрами ні у яке порівняння, тому і особисті інтереси індійців у тісних взаєминах з росією значно поступаються таким до країн Заходу.

«За дурною головою»  керманича «немає покою» ні в самій росії, ні в оточуючому світі. Наміри «залізти» на верхні щаблі у світовому рейтингу за рахунок агресії та злочинних війн привели росію до втрати навіть тих позицій, які залишив їй у спадок срср. Колишні «друзі» перетворилися на простих «споживачів», які підтримують стосунки з кремлем виключно заради власної вигоди.

Від будь-яких по-справжньому партнерських відносин з країною-вигнанцем світова спільнота, навіть та, на яку розраховував кремль, як на «друзів», намагається триматися осторонь. Росія перетворилася на поки що дійну безхозну корову, яка цікава лише доти, поки з неї є можливість «висмоктати» хоч краплину дармового молока.

Яке вже закінчується…