Арктика, гудбай!

19:34 18 травня Київ, Україна

Безглуздо-злочинною війною проти України росія практично «поставила хрест» на можливих перспективних напрямках розвитку своєї економіки та суспільства.

Освоєння Арктики протягом останніх років було хворобливою мрією кремля як спосіб посилити впливовість на міжнародній арені та значно покращити власну ресурсну базу. Багаті вуглеводнями та рідкісноземельними ресурсами території на тлі глобального потепління клімату дійсно могли через 10-15 років наповнити російську недоімперію новими багатствами, експорт яких приніс би чимало прибутків.

У планах до 2030-2035 років кремль мав наміри суттєво збільшити транспортний потік Північним морським шляхом, який би дозволив доставляти товари з Азії до Європи набагато швидше та перетворити його на альтернативу Суецькому морському каналу. Але такі перспективи були б можливі за умови постійної потужної технологічної модернізації, яку, без Західних технологій та допомоги, самотужки росія ніколи не «потягне».

Економічні санкції колективного Заходу у відповідь на агресію проти України призвели до стагнації економіки та виробництва, особливо у царині «високих технологій». Незважаючи на голосні заяви уряду росії про «успіхи імпортозаміщення», технологічна база країни «без імпорту» знаходиться на рівні 70-80-х років минулого століття. Пресловута «російська модернізація» абсолютно неконкурентоспроможна у порівнянні із Західними розробками та технологічними досягненнями.

Сучасній росії нічим, немає за що і ні з ким освоювати арктичні простори та багатства. Ізоляція країни-злочинця практично унеможливила російсько-закордонне співробітництво у цій тематиці.

Ще у 1996 році країни, що мають території в Арктиці, заснували Арктичну раду, яка займається питаннями розвитку арктичних територій, видобутком корисних ресурсів та розвитком арктичних перевезень. Таких країн вісім. Членами Арктичної ради є Канада, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Росія, Швеція та США. Після того, як нещодавно Фінляндія та Швеція подали заявки на вступ до НАТО, росія залишається «наодинці» проти «ворожого» блоку і навряд чи зможе «продавлювати» вигідні їй рішення.

Росія до середини 2023 року головує в Арктичній раді, але вже зараз, навіть ще до початку агресії проти України, вона залишилася «на самоті» і її ініціативи бойкотують усі країни-учасники організації.

На початку березня цього року Арктична рада призупинила свою роботу у зв'язку з діями росії в Україні. У спільній заяві країн-учасниць організації зазначено, що «наші держави тимчасово призупиняють участь у всіх зустрічах ради та її допоміжних органів, з огляду на необхідні умови, які дадуть нам змогу продовжити важливу роботу ради з урахуванням нинішніх обставин».
 
Як сказано в документі, основою діяльності ради «завжди були принципи суверенітету і територіальної цілісності». «У світлі порушення росією цих принципів наші представники не їздитимуть до росії на зустрічі Арктичної ради», - наголошується в заяві.

Сучасний рівень геополітичної конфронтації росії з практично усім цивілізованим світом ускладнює і без того хитку позицію псевдоімперії в питаннях освоєння та розвитку Арктики. У своїх намаганнях заручитися підтримкою Китаю, як країни-спостерігача в Арктичній раді, кремлю слід розуміти, що інтереси росії та Китаю в Арктиці збігаються лише у короткостроковій перспективі. Піднебесна також, як і США, вважає Північний морський шлях міжнародним і спрямована на видобуток ресурсів у регіоні за принципом «багатства Арктики належать усім». Такий стратегічний підхід абсолютно не влаштовує загребущі руки кремля.

Війна в Україні та консолідована міжнародна оцінка злочинної політики кремля поставила росію у надзвичайно складну позицію в Арктиці. Незважаючи на те, що завдяки географічному положенню росії повноцінне освоєння Арктики без неї практично неможливе, місце москви після 24 лютого у цьому процесі виглядає досить туманно. Цілком можливо, що Арктика стане ще одним місцем протистояння імперії Зла та Заходу.

І нічим позитивним для росії така конфронтація не закінчиться.