Вчасно спливли «Плівки Деркача» збіг або план?

17:29 25 травня Київ, Україна

Скандальні плівки розмови Петра Порошенка і екс-віце-президента США, дуже вдало сповпало з прес-конференцією президента з нагоди річниці перебування на посаді.

З одного боку, нового на записах трохи, але питань все одно значно більше, ніж відповідей. Справа в тому, що оприлюднені розмови датуються початком 2016 року, а вже в листопаді цього року в США відбудуться вибори, на яких Байден буде протистояти Трампу. Записи, представлені депутатом Деркачем, дають підстави знову говорити про «український чинник» в американській політиці напередодні виборів.

Чому саме зараз
«Чому саме зараз?» - це насправді найбільш логічне запитання з усіх, які виникають у зв'язку з оприлюдненими записами. Те, що віце-президент часів Обами безпосередньо займався України в Вашингтоні та неодноразово відвідував Київ, було відомо ще 4 роки тому. Більш того, навіть сам Байден публічно визнав, що виділення Україні мільярди доларів фінансової допомоги безпосередньо залежало від того, чи буде звільнений тодішній генпрокурор Шокін. Фрагменти діалогів між Байденом і Порошенко про звільнення Шокіна, як вимога американської сторони для отримання фінансових гарантій, стали предметом оприлюднених частин розмов.

Ця тема добре відома в США і безпосередньо пов'язана з причиною початку імпічменту в Штатах, адже в телефонній розмові минулого літа Дональд Трамп просив свого українського колегу розслідувати саме цей аспект діяльності Джо Байдена в Україну, коли його син Хантер працював в раді директорів української газодобувної компанії « Бурізма »і отримував по 50 тисяч доларів, не маючи досвіду в газовій сфері. Цей наратив американці сприймають з надзвичайно великою образою на рівні корупції, а риторика про винність Байдена серед республіканців не вщухає.

Так звана «справа Бурізми» і роль Байдена ніхто не міг розслідувати в 2016 році. По-перше, тодішня влада в Україні була повністю контрольована Порошенко, по-друге, саме ця влада і підтримувала демократів на чолі з Хілларі Клінтон в 2016 році, тому тільки зараз після зміни президентів як у Києві, так і в Вашингтоні існує можливість справжнього розслідування . Що стосується так званого розслідування в рамках процедури імпічменту 2019 року, то в Палаті представників демократи не ставили за мету викриття Байденом, а республіканська більшість у Сенаті прагнуло якомога швидше завершити процес. Де-факто один і той же питання розглядається знову, але тепер не з Вашингтона, а після чергового імпульсу з Києва.

Ще один з нерозкритих питань стосується безпосередньо «зливу цієї інформації в пресу», ще й абсолютно немедійним Деркачем. Із запису стає зрозуміло, що це дійсно уривки: навряд чи це повні версії телефонних переговорів Байдена і Порошенко. Оприлюднені шматки розмов мають велику розбіжність в датах з березня по травень, а значить існує ймовірність того, що це дійсно не повні версії розмов перших осіб держав. Не менш важливо, що, як ми дізналися під час імпічменту, американська сторона також веде записи такого роду розмов. Тому можна очікувати публікацію розмов з боку Штатів, щоб перевірити їх справжність. У разі, якщо таке рішення прийме Держдепартамент.
 
фото: Порошенко
 
Існує думка про те, що Державний департамент США почав кампанію тиску на депутата Деркача: мовляв, Вашингтон загрожує особистими проблемами нардепу, якщо той не опублікує повні версії розмов. Таку версію висловив Андрій Теліженко, який є не тільки колишнім співробітником посольства України в США, але і одним з найближчих друзів особистого адвоката Трампа Руді Джуліані. Пан Теліженко зазначив, що неофіційне тиск на МЗС України надає заступник держсекретаря Джордж Кент. Навіть якщо це дійсно так, Кент аж ніяк не належить до прихильників Трампа, так само, як і більшість так званого deep state, тому така ймовірність безпосередньо існує.

До внутрішньої української конспірології, безперечно, слід додати ще й американську. Необхідність збити на деякий час медійну підтримку Байдена можна простежити у внутрішній політиці США, адже в планах нинішньої адміністрації - затриматися в Білому домі ще на один термін. Трамп, очевидно, залишається без свого козиря - сильної економіки, яка послаблюється у зв'язку з кризою і карантином. Тому шукати новий-старий компромат на Байдена, як майже стовідсоткового опонента на виборах в листопаді, можуть саме соратники чинного президента. І тільки з цієї позиції можна припустити, що мова йде, швидше за все, про певну координації в оприлюдненні плівок, але навряд чи безпосередньо від Дональда Трампа.

Вершина айсберга, за яким не слід потепління
Також складно припустити, що на цьому можуть зупинитися як в Києві, так і в Вашингтоні. В Україні вже проголосовано створення тимчасової слідчої комісії. У Штатах очолюваний республіканцями комітет Сенату з внутрішньої безпеки і урядових справ розблокував можливість виклику на допит співробітників компанії Blue Star Strategies.

Ця фірма, як прийнято говорити в США, була лобістом «Бурізма», де і працював Байден-молодший. Тобто шанси на те, що син майбутнього кандидата в президенти від демократів прийде на допит в один з комітетів Сенату, в якому республіканці мають більшість, до сих пір мізерні. Більш того, в компанії Blue Star Strategies деякий час працював і Андрій Теліженко - колишній працівник посольства України в США, який в інтерв'ю виданню Politico в 2017 році заявив, що певні працівники посольства співпрацювали з Демократичною партією США проти Трампа, який тоді був кандидатом в президенти .

Штаб Байдена також відреагував на записи, але вони перш за все пов'язують це навіть не стільки з Трампом або внутрішньо українським контекстом, а безпосередньо зі спробами РФ знову втручатися у вибори, в тому числі і через пропагандистський канал Russia Today. Представник Байдена Ендрю Бейтс написав, що розмови істотно відредаговані, і це все одно - «дірка від бублика». Звичайно, оприлюднені записи вже впливають на кампанію в США, але в фоновому режимі. Більш того, іншого шляху як розслідувати предмет цієї витоку як в Києві, так і в Вашингтоні, на сьогодні не існує.
 
Кінець двопартійної підтримки або шанс на нове порятунок
Звичайно, схоже на те, що американці дійсно не помітили цієї новини або принаймні хотіли зробити саме так. Перші серйозні інформаційні приводи опублікували вже після прес-конференції Володимира Зеленського. Однак цього також є пояснення: абсолютна більшість ЗМІ контролюється демократами або симпатизує їм. Оскільки Байден вже скоро офіційно стане кандидатом саме від «синіх», то демократичні медіа з величезною аудиторією не можуть собі дозволити робити з цих плівок справжній скандал. Однією з перших газет, яка відреагувала на це стала The Washington Post. Основне застереження автори статті висловлюють щодо впливу цієї історії, в якій досі не поставлено крапку, на вибори 2020 року. Дійсно дивно з точки зору пересічного американця, чому ця тема знову піднімається: пройшло вже 4 роки, в обох країнах змінилися президенти і склад парламентів.

Як і очікувалося, фурору в американських ЗМІ ця історія не викликала, але і не була зовсім проігнорована. Саме тому цілком логічно, що, незважаючи на те, що вибори повинні відбутися тільки через 5 місяців, слід очікувати серйозну і тривалу активізацію цієї теми як мінімум американцями в тому числі і прихильниками Трампа. Продемократичні медіа застерігають від надмірного довіри записів, продемонстрованим колишнім КДБіста, який відносно недавно зустрічався з особистим адвокатом Трампа Руді Джуліані.
 
фото: Зеленский

Безперечно, під час пандемії, коли дипломатичні візити неможливі, такого роду дії кидають тінь на всю державу, але не слід переоцінювати ці записи. Вони фактично не показали нічого нового, а лише підтвердили вже відомі наративи з внутрішньої політики як в США, так і в Україні. Про американський вплив в Україні вже дізналися або від самого Байдена, або від свідків у Конгресі під час справи про імпічмент минулої осені, наприклад, від колишнього посла США в Києві Марі Йованович. Тези про зовнішньому управлінні виглядають більш ніж переконливими, але аж ніяк не новина.

Зараз необхідно зважено намагатися уникнути помилок минулих президентських виборів 2016 року, коли тодішня українська влада відкрито підтримувала опонента чинного президента. Тоді все також думали, що переможе Хілларі Клінтон. Не виключено, що і сам Трамп так думав. На сьогодні спиратися на американську соціологію щодо шансів Байдена / Трампа - все одно, що покладатися на грудневий прогноз погоди. Україна дійсно потрібна двопартійна і двопалатна підтримка в США і сигналів того, що вона під загрозою, немає. З іншого боку, треба розуміти, що результати цих непередбачуваних виборів в Штатах чекають ще більше, ніж у всьому світі. Єдиною перешкодою для подальшої підтримки Києва може стати нецільове призначення вже виділеної допомоги раніше, політичні або корупційні скандали в Україні. Поки подій такого масштабу Вашингтон не спостерігає, хвилюватися рано. Більш того, США оголосили про виділення чергової фінансової допомоги Україні на боротьбу з коронавірусів.

Наша держава знову може повернутися до порядку денного американських чиновників і медіа, але це шанс нарешті продемонструвати успіхи у внутрішній політиці і реальні реформи, щоб наратив про найбільш корумпованій країні в світі під назвою «Україна» забули в урядових кварталах Вашингтона. У відносинах з таким сильним гравцем необхідно виробити тривалу стратегію, а в умовах двопартійної системи - постійно балансувати між центрами впливу прийняття рішень.