РНБО: законопроєкт про промислове забруднення в нинішній редакції не враховує українські реалії

15:43 11 травня Київ, Україна

Проєкт закону про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (№4167) в тому вигляді, в якому він знаходиться зараз, не може бути прийнятий ВРУ. Законопроєкт несе пряму загрозу для економічної безпеки країни. Для повноцінного і всебічного його доопрацювання необхідно залучати фахівців Ради національної безпеки і оборони (РНБО).

Про це йдеться в листі заступника секретаря РНБО Олексія Соловйова на адресу голови Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка.
Фото: Заместитель секретаря СНБО Алексей Соловьев
 


Як сказано в листі, проєкт закону про промислове забруднення в нинішній редакції не враховує українські реалії та містить низку критично негативних норм, які містять потенційні загрози для національної безпеки України.

Зокрема, проєктом встановлюється дуже короткий період для переходу підприємств до нових екологічних норм (4 роки), в той час, як в ЄС аналогічний перехід стався протягом декількох десятків років (у Польщі - 20 років, в Словаччині - 17 років).

"До того ж перехід на європейські норми вимагає значних інвестицій в модернізацію, в той час, як в Україні державна фінансова підтримка не передбачена. З огляду на різні технологічні рівні українських і європейських підприємств, встановлення європейських норм викидів в настільки обмежені терміни може призвести до зупинки частини підприємств, що негативно позначиться на економічному стані України", - підкреслюється в листі РНБО.

Також проєкт, хоч і передбачає можливість відстрочки переходу на термін до 7 років, однак лише за умови узгодження з Міністерством навколишнього середовища. Відповідний порядок надання відстрочки повинен бути розроблений Кабінетом Міністрів.
Фото: Подводные камни законопроекта о промышленном загрязнении 01
 


"Зараз процес надання відстрочки не є прогнозованим для підприємств. А для зменшення ризиків, в нього необхідно внести уточнення: зокрема, забезпечити можливість застосування положень про відстрочення не тільки при внесенні змін в інтегрований дозвіл, але і при отриманні дозволу вперше. Також важливо, щоб термін відстрочки починав рахуватися з моменту введення в дію висновків НДТМ (збірка кращих доступних технологій, яка зараз також розробляється, - ред.).

"Також необхідно видалити з тексту проєкту узагальнюючі поняття "забруднення" і "високий рівень захисту" - щоб усунути підстави для надмірних дискреційних повноважень посадових осіб", - наголошується в листі.

Заступник секретаря РНБО наголошує: введення останніх жорстких екологічних вимог, які діють в ЄС, і повна відповідність європейським НДТМ не вимагається Угодою про асоціацію. Країни ЄС встановлювали різні виключення і відхилення від НДТМ, виходячи з економічної доцільності, з урахуванням стану промисловості. Тому Україна теж не повинна повністю копіювати європейські нормативи, встановлюючи їхню безумовну обов'язковість для українських підприємств.
"З огляду на вищесказане, акцентуємо, що законопроєкт №4167 є загрозою для економічної безпеки України, несе значні негативні соціальні та економічні наслідки, і не може бути підтриманий Верховною Радою. У доопрацьованому проєкті повинна бути врахована специфіка української економіки, відображений прагматичний підхід щодо переходу, відсутня жорстка прив'язка до європейських норм і надано більш прозорий механізм для отримання відступу", - резюмують в РНБО.
Нагадаємо, раніше Європейська бізнес асоціація закликала Верховну Раду доопрацювати законопроєкт №4167, оскільки на нього піде не менше $10 млрд.
Фото: Подводные камни законопроекта о промышленном загрязнении 01
 


Крім того, можливість дозвільного органу (Міністерства навколишнього середовища) самостійно зупиняти або анулювати інтегрований дозвіл без рішення суду створює сприятливі передумови для корупції.

У свою чергу заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський заявив, що Україна не повинна брати на себе нереальних зобов'язань щодо термінів проведення екомодернізації. Натомість влада повинна надати підтримку промисловості, як це роблять країни ЄС, і разом з бізнесом знайти джерела фінансування екомодернізації.