Головні недоліки держбюджету-2022

15:00 03 грудня Київ, Україна

Верховна Рада проголосувала за бюджет-2022 у другому читанні. Доходи держбюджету збільшено проти першого розгляду та передбачено на рівні 1,322 трлн грн.
 
За розрахунками уряду, державний кошторис наповнюватиметься через податок на прибуток підприємств (21,1 млрд грн), рентну плату за користування надрами (майже 24 млрд грн), ПДВ із товарів і послуг, що виробляються в Україні (13,3 млрд грн). Також було зазначено, що нещодавно проголосований закон №5600, яким посилюється фіскальний тиск на звичайне підприємництво, також закладе основи для додаткових надходжень до бюджету.

Український союз промисловців та підприємців (УСПП), Антикризова рада громадських організацій, роботодавці та інші ділові асоціації не підтримали законопроєкт №5600 як погіршуючий бізнес-клімат та збільшену частку тіньової економіки.
 
Проголосований документ ще не покинув парламенту, тільки після проходження певних процедур він буде направлений на підпис президенту.
 
Турбує і штучне заниження показника споживчої інфляції. Така запланована наступного року на рівні 6,2%. Крім того, вже зараз остання досягла показника 10,9% і матиме тенденцію до зростання через девальвацію національної валюти, дорогі енергоресурси, відсутність стабільної бази для економічного зростання.
 
Отже, мінімальні та середні заробітні плати, соціальні виплати, пенсії тощо розраховуватимуться, відштовхуючись від об'єктивно заниженого показника. А тому не відповідатимуть реальній вартості життя.
 
Прожитковий мінімум з 1 січня 2022 року становитиме 2393 грн, що мінімум удвічі менше за фактичну вартість продуктового кошика, не кажучи вже про інші витрати.
 
У другому читанні зросла і видаткова частина кошторису. Зокрема, ще 8 млрд грн направлять на підтримку окремих галузей економіки (без чіткого розподілу). Із них 3 мільярди гривень. – на тисячу українців за вакцинацію.
«Ініціатива виділення 1 тис. грн з можливістю її витрачання всередині країни (кіно, театри, поїздки) - сама по собі хороша. Проте вона не відповідає масштабу проблем, з якими зіткнулися практично всі галузі економіки. Немає попередніх розрахунків, наскільки це покращить становище сектору культури або пасажирських перевезень, крім того, промисловість, малий та середній бізнес, агропереробка тощо – справді потребували б будь-якої системної підтримки з боку держави в умовах карантинних обмежень», - наголосили в УСПП.
Критично мало коштів виділено на стратегічні завдання – технічне переоснащення та модернізацію державних вугільних підприємств (400 мільйонів), створення центрів креативної індустрії (200 мільйонів) та запуск роботи Фонду часткового гарантування кредитів сільському господарству (200 мільйонів).

Особливо враховуючи той факт, що є гострий дефіцит вугілля, що імпортується за завищеними цінами, а власний видобуток на низькій відмітці саме через критичний стан більшості шахт. Щодо креативних індустрій, це шанс України потроху відходити від сировинного типу економіки. Нагадаємо, наша країна у п'ятірці держав світу за кількістю професійних ІТ-фахівців, і саме на цю область необхідно надалі робити одну з основних ставок.
На тлі ухвалення закону №5600 (хоча поки що не підписаний президентом), що значно збільшить податкове навантаження на сільгоспвиробників, 200 млн грн для відповідного Фонду гарантування кредитів с/г – також дуже мало.

Позитивом є виділення 1 млрд гривень на компенсацію відсоткових ставок за кредитами та договорами в галузі машинобудування.
 
Втім, набагато більший ефект дало б ухвалення законопроєкту про локалізацію №3739, що штучно гальмується у Верховній Раді вже понад 1,5 роки. За підрахунками підприємницької спільноти роботодавців, цей закон дав би 4% зростання ВВП та +60 тис. нових робочих місць.
 
Також раніше УСПП звертала увагу уряду, що номінального Меморандуму про компенсації цін та тарифів на газ місцевою владою недостатньо, для цього потрібно збільшити фінансування. Відтак, на підтримку місцевих бюджетів із теплопостачання буде додатково виділено близько 1,5 мільярда гривень.
 
Основним недоліком бюджету на 2022 рік традиційно є відсутність бази на відновлення економічного розвитку. При цьому не представлено і Програму діяльності уряду, що в рази знижує ефективність комунікацій Кабмін-Верховна Рада та якість проведення реформ.
 
Не передбачені жодні форми підтримки, антикризові програми для бізнесу, що постраждав від пандемії коронавірусу, стрибка цін на енергоресурси. Те саме стосується і промисловості. На межі банкрутства через ціни на енергоносії – цілі галузі: хімпром, цукрове, тепличне господарство, агропереробка тощо. Тому дорожчає харчова продукція, під загрозою весняна посівна. Як вирішуватимуться зазначені проблеми – невідомо.

Недостатньо профінансованими залишаться стратегічні галузі промисловості – оборонка, космічна галузь та авіабудування. При тому, що масштабних приватних інвестицій сюди так і не було залучено. У планах створення національної авіакомпанії та взяття в лізинг/купівлю 20(!) Airbus у Франції, будівництво українського корвета в Туреччині тощо.

Підвищення мінімальних зарплат та пенсій відбудеться лише на кілька сотень гривень, що є консервацією бідності. Паралельних заходів щодо стимулювання самозайнятості, створення робочих місць також немає. Крім того, зростають темпи трудової та бізнес-міграції, від 5 до 7 млн українців за кордоном, 60% повертатися не планують.
«Бюджет на 2022 рік знову є кошторисом поточного споживання. Нам треба не боятися наростити дефіцит, проте інвестувати у розвиток економіки, інноваційні сфери, місцеве виробництво тощо. Це стане базою для зростання ВВП та платоспроможності громадян у майбутньому», - підсумували в УСПП.