В умовах відносин, що межують із військовою загрозою, для України вкрай небезпечно залежати від імпорту такої стратегічної продукції, як дизельне паливо, із країни-агресора. За інформацією консалтингової групи А-95, за 11 місяців цього року частка дизпалива, що надійшла з РФ, склала 24% на внутрішньому ринку України. Таким чином імпорт цієї групи палива скоротився на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
А конкретніше, обсяг імпортованого цього року російського дизельного палива становив 1,779 млн т, а за такий же період 2020 року було поставлено 2,614 млн т. При цьому найбільший обсяг імпорту ДП із Росії припадає на 2018 рік – 2,597 млн т, що становило 40% українського ринку дизпалива.
На тлі зниження імпорту з Росії, за цей період частка ввезення ДП через морські порти зросла з 10% до 15%, або у натуральному вираженні – з 775 тис. т до 1,1 млн т.
На думку експертів, за останні сім років вітчизняні НПЗ значно збільшили темпи переробки нафти, що дозволило скоротити загальний обсяг імпорту дизпалива.
Щоб і надалі не збільшувати присутність російського палива на українському ринку, Куюн вказав на важливість подальшого продовження 4%-го мита на трубопровідні постачання російського дизпалива наступного року.
Щоб уникнути всього цього, Україна має необхідні потужності НПЗ та морських портів, які можуть у повному обсязі задовольнити потреби країни у бензині та авіапаливі. Зменшивши імпорт палива з Росії та Білорусі, ми зможемо забезпечити значне зростання прибутку від завантаження НПЗ, портів, залізниці та нафтотранспортної системи.
Додати коментар (З'явиться після модерації)
Коментарі