Після війни ПЕРЕМОГА?

22:37 18 июля Киев, Украина

Дуже часто звучатиме фраза: "ви недооцінили його роль!!!". Але це відбудеться тоді коли правда братиме вгору і винні почнуть відповідатимуть за зраду, за покалічені життя Українців. Та супротив цьому буде шалений. Бо вберегти преференції буде рівноцінно збереженню власного життя.
Своїм великим розумом він всіх захистив та врятував, йтиметься на перших шпальтах ЗМІ. Йдучи шляхом Іосифа Віссаріоновича Сталіна, нехтуючи майбутніми поколіннями, він вдарятиме по "олігархам", по "корупційним"чиновникам та ще багато по чому й по кому... Не допускаючи, що раніше було допущено він руйнуватиме те надбання, яке після розвалу СРСР розтаскувалось від прихватизації до розбрату. Та попри все, всі, а може більшість, дочекавшись лідера, що вирішить все за них, почнуть сидячи на диванах демонстративно в екран телевізора та махаючи кулачком з піною у рота галасувати:"тримайся, ми з тобою".
І ось коли він прийшов, зганьбившись з першого дня, він взяв за звичку ганьбитись щотижня, щомісяця та щороку. Безглуздість та ницість заміни реальності на видумані "хочухи" поставили потяг нашої Держави на шпали, які ведуть до залізничного тупикового упору. Європейські колії були зламані та викинуті за непотрібністю.
Бажанням обмежити можливості інших та в противагу розширити свої, він не бувши боягузом, розв'язував всі питання під особистим контролем. Тільки за його згоди його підлеглі та все що відбувається у Державі, мали рухатись, дихати проводячи "репресії" неугодних, кого він не любив.
Великими Справами, з таким же просмаженими корешами у минулому, він заводить у політику всю "нішеву"аудиторію своїх концертів. Аплодисменти глядачів його керування створювали звук у 194 бД.
"Ми ім'я вождя і в бою і в труді несемо, як прапор
він молодь надихає всюди,
як сонце сяє над нами..."
Хотілося б чути найвеличнішому лідеру після перемоги над загарбником.
Та я вважаю, що винен у повномасштабній війні не тільки руський "гітлер", а й "шкурняки" (калька з російської "шкурный интерес" – особиста зацікавленість, вигода. – Авт) доморощених лідерів, авторитетів думки та диванних експертів з програми"какая разніца".
Та "контрольним" додам безсмертною цитатою Тараса Григоровича Шевченка:" Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині –
Однаковісінько мені.
В неволі виріс меж чужими,
І, не оплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій – не своїй землі.
І не пом’яне батько з сином,
Не скаже синові: “Молись,
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись”.
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені."
Вірю. що Країна після Перемоги піде правильним шляхом, де європейські цінності не на словах будуть, а у кожному русі, у кожному подиху. І наші нащадки не соромитимуться своєї історії, а натомість гордитимуться тими хто у 2022 творить нову історію СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ...
...А десь в окопі, молода дівчина, яка ще вчора бачила смерть своїх побратимів, сьогодні також згадуючи свою матір, молодшого брата, веде бій з ворогом не тільки за свою, а і за долю цілої Нації. Слава Героям! Україні Слава!
Далі буде...